Пам’яті друга «Гарта»
Ділимося сумною звісткою, що 6 листопада після недуги упокоївся в Бозі довголітній член ОУН (б)
друг Степан Лисенко – «Модест», «Гарт».
Степан Лисенко народився 24 жовтня 1924 року на рідній Україні, де закінчив середню школу та з початком війни між Німеччиною та СССР виїхав на роботу до Німеччини, працюючи у фермера аж до травня 1945 року, після чого проголосив себе «вільною людиною».
Його патріотичний настрій та організаційний хист проявився ще в юних роках, де в рідному містечку він організував друзів на спортивні змагання як рівно ж ходу з колядами по хатах на Різдво
Після війни друг Степан помагає УНРА (UNRA) організувати табори для українських біженців, котрі разом з ним опинилися на німецьких землях. Маючи нагоду на дальшу науку, Він закінчує «Українську Технічну Школу» та стає електриком за фахом
В 1949 році, разом з дружиною та донькою (Леся), прибувають до Мельборну та оселяються біля Маффри, де з часом друг Степан стає головою філії Української Громади Вікторії. Вже в 1955 році переселяється до самого Мельборну з дружиною та вже 4-ма дітьми (Леся, Оля, Мирон, та Любомир). З перших днів включається до активного українського громадського життя, свого часу працюючи не лише в рядах ОУН з під стягу Степана Бандери, а в рядах Спілки Української Молоді (де також був головою осередку ім. Гетьмана Івана Мазепи в Мельборні), був директором українських шкіл в Ніддрі та Саншайн-Ардір та стає членом Української Громади Вікторії (і їй очолює впродовж 10 років з 1976 р.).
Друг Степан також свого часу був головою Українського Спортивного Товариства «Леви», та після продажі клубу був причетним до передання зиску на дальшу розбудову Народного Дому в Ессендоні. Він вперше був обраний до управи СУОА в 1968 році та виконував функції Організаційного Референта, Секретаря та Заступника Голови.
Вже з початкових років побуту на терені Австралії у друга Степана розвивався хист до менторства та виховання молоді – він став виховником – ройовим не одного СУМівця – будучи провідником дружини «Сіроманців», а відтак виховником та членом команди на майже усіх перших таборах СУМу з 1959 по 1972 рік… Кожен з провідних діячів (з першого покоління роджених поза Україною) на ниві українського СУМівського та громадського життя – зокрема на терені Вікторії – став активним за часу менторства-виховання друга Степана. І його праця продовжувалася довгі роки після відступу з формальної праці в рядах управ, дирекцій чи комітетів. В друга Лисенка багато знайшли симпатичну готовість подати поради, висловити свою думку – все, щоб українська громада, а в тому український народ, українська нація на віки процвітала.
Це величезна втрата для української громади в Австралії.
Спіть спокійно, друже.
Тереновий Провід ОУН (б) в Австралії
