Усі випуски журналу закарпатського Пласту стали доступними онлайн

Електронний архів українського визвольного руху публікує колекцію всіх чисел журналу «Пластун» до 95-ліття заснування українського скаутингу в Закарпатті.

Перші пластові гуртки з’явилися на Срібній землі в жовтні 1921 р. Пластовий часопис же виходив із 1923 по 1935 рік як урядовий журнал на Закарпатті. 50 номерів журналу, які збереглися в архівах, скопіював Голова Крайової ревізійної комісії НСОУ «Пласт» Юрій Юзич.

«Журнал перейшов три етапи ідеологічного розвитку: добу скаутського інтернаціоналізму (19231926), народовецького патріотизму (19281932) та соборницького націоналізму (19321935)», — говорить Андрій Ребрик, голова Закарпатського обласного осередку НСОУ «Пласт».

Заклик до молоді_Видання Пластун-Юнак-Черкес_1923

Спершу видання було тримовним: українською, чеською і мадярською мовами. Звідси й потрійна його назва в той період «Пластун-Юнак-Черкейс». Українська (руська) секція була найбільшою.  Її редагували Остап Вахнянин і Андрій Алиськевич, згодом  — Леонід Бачинський.

Остап Вахнянин - перший редактор української секції журналу ПластунОстап Вахнянин – перший редактор української секції журналу Пластун

Оскільки фінансувала журнал Чеська держава в особі Головної управи скаутів Підкарпатської Русі, то редакція змушена була поступатися українськими інтересами на користь скаутського інтернаціоналізму. Головним редактором  був начальник Головної управи чех Йозеф Пешек.

Частота появи чергових чисел «Пластуна» була нерівномірна від року до року.

Одне з перших видань тримовного жуналу Пластун

З березня 1928 р. журнал став виходити тільки українською мовою (урядовим етимологічним правописом) під назвою «Пластун, часопись пластової молодежи». Офіційним редактором значився Юліан Ревай — референт українських пластових відділів Закарпаття, майбутній прем’єр-міністр Карпатської України (1939). Фактично редакторською роботою продовжував займатися професор Бачинський.

Період 1932—1935 рр. можна визначити як добу соборницької ідеології в житті «Пластуна». У своїх публікаціях, друкованих літературною українською мовою з фонетичним правописом, видання пропагувало ідею, що закарпатці – це частина єдиного українського народу. Редакторами в цей час були Юліан Ревай і Андрій Ворон (1934—1935).

Переглянути й завантажити всю колекцію «Пластуна» можна за посиланням: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=1047&pc=50&sort=1&fd=date&pv=1

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка таНаціонального музею «Тюрма на Лонцького». Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23792 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Ілюстрації: http://100krokiv.info

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа