Експерти РПР: «Видатки в держбюджеті можна скоротити на 42,5 мільярди»
Експерти Реанімаційного Пакету Реформ, проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект №2147 від 16.02.2015), констатують, що уряд, незважаючи на критику експертів, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їхню структуру. Таким чином, уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків. Пропозиції експертів були презентовані під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі.
Експнрти вітають уточнення макроекономічних показників – збільшення номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26,7% і девальвації з 16 грн до 21 грн. Такий крок уряду частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю. Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким.
На думку експертів РПР основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є:
-
Більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим, що прогнозується. Основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного, так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість.
-
Податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту “Ціна держави” оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близько 40 млрд грн.
-
Незважаючи на зменшення суми, що підлягає перерахуванню від НБУ до Державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд грн. до 60,5 млрд грн, ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.
«Ризикованим залишається сума у 17 млрд грн фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен» – зазначає експерт податкової групи РПР Ілля Несходовський.
Є також ряд інших ризиків, які перелічені в аналітичній оцінці експертів РПР. Зокрема залишається високою ймовірність неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.
«Зростання тарифів, яке планується у квітня 2015 року в 3,6 рази, з одного боку, зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо, що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації. Проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їхнім підвищенням, а саме – не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.» – підкреслив експерт пенсійної групи РПР Павло Кухта.
Експерти представили ряд пропозицій до Держбюджету, для включення в роботу бюджетного комітету Верховної Ради.:
-
Уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:
-
1,35 млрд грн – скорочення фінансування Генпрокуратури у зв’язку зі скороченням функцій та персоналу (окуповані території);
-
1,7 млрд грн – скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;
-
4,2 млрд грн – скорочення фінансування МВС у зв’язку зі скороченням персоналу на окупованих територіях та необґрунтоване підвищення витрат на апарат МВС у 2015 році);
-
10,7 млрд. грн. – скорочення на постачання газу до території що окуповані російськими військами;
-
1,5 млрд грн – скорочення видатків на ДФС у зв’язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;
-
0,6 млрд грн – скорочення видатків на Мінюст у зв’язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;
-
2,1 млрд грн – відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ;
-
0,4 млрд грн – відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами;
Щодо Пенсійного фонду:
-
20 млрд. грн. – скорочення видатків Пенсійного фонду, які можна втілити шляхом інвентаризації та перевірки (скорочення неіснуючих пенсіонерів);
«Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їхньої зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Це створить умови для розвитку, а не умови виживання» – зазначає експерт РПР Ілля Несходовський.
-
На думку експертів РПР Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:
1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат, ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.
2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі, як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їхнього фінансування.
3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.
«Ми переконані, що у 2015 році Уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:
– протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;
– раціоналізувати систему соціальної підтримки. Має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.»
