Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2017 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».
Незважаючи на те, що 68% опитаних соціологами громадян України називають українську мову рідною, а 61% вважає, що мовна політика держави має бути спрямована перш за все на захист української мови, згубні наслідки русифікації вдалося подолати лише в окремих публічних сферах.
Українська мова вже традиційно домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті, а завдяки новоприйнятим законам упродовж останнього року зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку.
Проте російська й надалі домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті Інтернету, а також посідає неприродньо велику частку телеефіру. Тиск цих та інших чинників русифікації настільки значний, що велика частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкуються нею навіть удома.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики. Зокрема – скасувати мовний закон Ківалова-Колесніченка і прийняти законопроект про державну мову №5670д.
Документ, презентований 8 листопада у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.
