Український чеченець віддав життя, захищаючи Батьківщину

У суботу, 12 липня, виконуючи бойове завдання, від мінометного снаряду загинув син українського та чеченського народів, 25-річний Артем Нетруненко (позивний Умар Валькірія). Трагедії сталася в одному з передмість Луганська. Під мінометний обстріл сепаратистів потрапив автомобіль “Нива”, в якому їхали 5 українських солдатів. В результаті 3 з них загинули, 2 отримали поранення. Відразу після обстрілу Артем Нетруненко був ще живий, однак по дорозі в госпіталь помер від крововиливу. Молодий чоловік за власним бажанням відправився воювати за Україну в лави батальйону “Айдар”. Його батько родом з Чечні, мати – українка. До служби в “Айдарі” Артем ніколи не проходив військову підготовку, і не тримав у руках зброю. Він народився і виріс у Луганську, отримав історичну освіту в Луганському педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченко. Однак гени воїна-горця проявилися одразу ж після приходу в легендарний батальйон, що на той момент тільки створювався (початок травня 2014 р.). Швидко оволодівши необхідними знаннями, 25 травня Армем Нетруненко вже брав участь у бойовій операції по затриманню 14-ти терористів, які намагалися зірвати вибори в Новоайдарському районі. Далі були операція по звільненню від сепаратистів міста Щастя, бої за селища Металіст і Жовте. Колега загиблого, юрист Наталія Пшенянік розповіла, що Артем незадовго до своєї загибелі був осколком поранений в ногу. Але, незважаючи на це, не завершивши лікування, сам виявив бажання брати участь у черговій бойовій операції. “Він вважав, що це “смішне” поранення. І казав, що не буде звертати уваги на цю подряпину”, – сказала Наталія Пшенянік. Друзі Артема Нетруненко охарактеризували його як виховану, чесну, справедливу, спокійну, відповідальну і дуже порядну людину. Він був справжнім патріотом, і мав свою активну громадянську позицію, яку постійно виявляв на Євромайданах і мітингах, організованих в Луганську. З 2012 р. Артем, за словами його колег, був членом політичної партії “Громадянська позиція”. Наталія Пшенянік зі сльозами на очах розповіла, як перед від’їздом свого молодого колеги на фронт, вона запитала про те, чи усвідомлює він, що там його можуть убити. На що Артем відповів, що прекрасно все усвідомлює, і що в такому випадку рідні зможуть ним пишатися. “Він дуже любив і поважав своїх рідних, особливо бабусю – Людмилу Михайлівну, яка вклала в його виховання всю себе”, – сказала Наталія Пшенянік. Артем Нетруненко був хорошим мусульманином, щоп’ятниці, як і належить правовірному, він відвідував мечеть. Перед від’їздом на службу в рядах батальйону “Айдар”, Артем заповідав поховати його за мусульманським звичаєм. Поховають Артема Нетруненко з усіма почестями після звільнення Луганська від сепаратистів. До цього часу тіло перебуватиме в морзі Старобільська.
Джерело: http://umma.ua/uk/news/ukraine/Ukrainskiy_chechenets_otdal_zhizn,_zashchishchaya_Rodinu/26576