20 листопада, напередодні 85-х роковин Голодомору, в українському парламенті відкрилася виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом», на якій представлені маловідомі документи та фотографії.
«У цій виставці ми пояснюємо, чому вважаємо Голодомор геноцидом та просимо світове співтовариство визнати його таким. Ми виходимо з того, що Голодомор є однією із найважливіших подій не тільки української, а й світової історії у ХХ ст., без розуміння якої годі зрозуміти природу тоталітаризму та злочини, здійснені і радянським, і нацистським тоталітаризмом», – зазначив на відкритті виставки Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
У відкритті виставки також узяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко та заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Віктор Єленський.
Матеріали виставки охоплюють майже століття, розповідаючи про передісторію Голодомору та його наслідки, які досі даються взнаки. Виставка починається з того, якою була Україна на початку ХХ століття, за 30 років до цієї трагедії, і закінчується розповіддю про відродження пам’яті про Голодомор в сучасній Україні.
У виставці використано багато унікальних архівних матеріалів та рідкісних фото. «Тут є багато жахливих свідчень очевидців про Голодомор. Ось документи, які стосуються так званого «Закону про 5 колосків», який запустив жахливий механізм знищення людей голодом. Ось щоденники вчительки Олександри Радченко, де вона фіксувала усі жахи Голодомору 1932-33 років. За цей щоденник вона у 1945-му була репресована та засуджена до 10 років таборів. Тут ви можете бачити знімки Миколи Боканя, фотографа із Чернігівщини, який в Голодомор втратив свого сина Костянтина, він зафіксував для нас ці жахливі картини голоду. А також донесення німецьких дипломатів, про голод в Україні, в якому вони відзначають, що наслідком дій влади стала смерть близько 80% населення українських сіл», – розповідає начальник Управління наукового забезпечення політики Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін.
