У Сумах обговорювали концепцію Юрія Липи про розподіл Росії

У Сумах презентували нове видання ґрунтовної праці доктора Юрія Липи «Розподіл Росії»

Презентував книгу, нещодавно видану у Києві завдяки УВС ім. Юрія Липи, головний редактор тижневика ОУН «Шлях Перемоги» Віктор Рог. Він представив сумчанам геополітичну трилогію Юрія Липи «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії», окремо зупинившись на останній книзі.

фото 4

Презентація відбувалася у форматі обговорення цього видавничого проекту, який без сумніву можна назвати знаковим та актуальним.  

«Завдяки діяльності Віктора Рога та “Української видавничої спілки” ім. Ю.Липи було видано низку праць, присвячених найбільш важливим питанням українського національно-визвольного руху, – зазначив під час обговорення історик Олексій Усенко. – Презентована книга визначного українського геополітика Юрія Липи “Розподіл Росії” є сьогодні як ніколи актуальною. Існування сучасної путінської Росії порушує чинний світовий правопорядок і загрожує безпеці багатьох країн. 2014 рік став переломним у відносинах між Російською Федерацією та Західним світом, означився окупацією українського Криму та розв’язанням війни на Донбасі. Росія кинула виклик не лише Україні, а й усій Європі та всьому цивілізованому світу. Сама ж Росія вчергове довела, що їй цивілізаційно ближчі такі країни, як Північна Корея, Куба, В’єтнам, а з минулого – сталінський режим та гітлерівська Німеччина. Для багатьох ці дії путінської Росії стали несподіванкою, але не для тих, хто глибоко знає природу та історію Російської держави.
Характерно, що засобом “цементування” російського народу путінський режим обрав війну з Україною та розпалювання ненависті до українців. Європейці завжди з обережністю ставилися до Московії і в XVI столітті вважали її частиною Азії. Автор одного з найбільш популярних творів про Росію XVI століття С. Герберштейн вважав, що Росія розташована “якщо не в Азії, то в крайніх межах Європи, де вона найбільше межує з Азією”. З європейської точки зору Москва знаходилася поза процесом світової історії. Термін Московія асоціювався з уявленнями про “люті дикі орди” Азії. На думку Л. Копелєва та М.Келлера, терміни московит і Московія у свідомості західноєвропейців були синонімами “однозначно чужого, таємничого і варварського”. Лише приблизно в середині XVI століття в Європі виник узагальнений образ Росії та її народу. Цей образ уперше у своєму творі створив австрійський дипломат С. Герберштейн (“Записки Московії”, 1549 р.). У цьому творі були закладені основні сюжети образу Росії, які існували в німецькій літературі XVI-XVII століть, частково і в пізніші часи. Книга С. Герберштейна користувалася великою популярністю і була перекладена європейськими мовами. Багато європейських авторів, які писали про Росію в XVII- XVIIІ століттях, використовували саме цю працю. З німецьких письменників, поряд з Герберштейном, поширювалися твори А.Олеарія, А.Мейєрберга, І.Корба та інші. У творах цих авторів були викладені основні складові “російського варварства”. Образ “російського варварства” включав уявлення європейців про російський народ. Основними аспектами в цьому багатоплановому образі були російський деспотизм, релігія, неосвіченість росіян, російські звичаї та особливості їхнього характеру. Увага іноземців була прикута до влади російського царя: “Владою, яку він мав над своїми підданими, він далеко обходить всіх монархів світу”. І сьогодні президент Путін перебрав на себе диктаторські повноваження. Протягом ХVI-XVII століть західноєвропейці запитували себе, чим є Московія як державно-правове утворення, чи є воно християнським, хто більше схильний до деспотії – московити чи турки. Особа Івана ІV виявилась вираженням російського самодержавства, жахливого і швидкого на розправу, небезпечного для Європи своїми агресивними планами. Це було відзначено в усіх творах часів Ливонської війни, що стало основою для формування образу “диких московитів” – першого прояву у свідомості західноєвропейців щодо московської загрози. Необхідно зазначити, що судження про деспотію московського царя стосувалися інституту царської влади, а не особистості якогось окремого монарха. Що стосується ставлення росіян до своєї влади, то найбільш чітко з цього приводу висловився А. Олеарій. Він писав: “У своєму рабстві через любов до керманича свого, росіяни можуть багато перенести та перестраждати, але якщо ця міра буде перевищена, то справа завершиться небезпечним бунтом”.
Нещодавно американська розвідувально-аналітична компанія Stratfor випустила черговий 10-літній прогноз (2015-2025), в якому йдеться про майбутній розпад Російської Федерації. Подібна система і її залежність від коливань цін на енергоресурси призведе до того, що Москва не здатна буде підтримувати регіональну інфраструктуру. Зрештою регіони будуть змушені забезпечувати себе самостійно, в результаті чого відбудеться формування формальних і неформальних незалежних держав. Якщо зараз єдність забезпечується силами спецслужб і армії, то надалі це буде неможливим.
Нагальними пріоритетами державної політики з точки зору національної безпеки України є розбудова Збройних сил України, мінімізація економічних стосунків з північним сусідом, спорудження стіни на кордоні з Російською Федерацією, введення жорсткого контролю з в’їздом громадян на територію Української держави».

Свою думку з приводу значимості перевидання книги Юрія Липи висловив народний депутат Олег Медуниця.

  • Чим цінна ця книга? Тим, що вона показує псевдовелич російської імперії, яка кінець кінцем «розлізеться», бо «ліпилася» неприродно. Книга руйнує створені Росією міфи на кшталт Куликовської битви, у які вірить частина українців. Розвінчування міфів, які давно прижилися, найбільш цінне для нас. Сьогодні мета Росії – знищення України у територіальній, економічній та національній площинах, оскільки російська історія постійно твориться з «придуманості», з міфів, і це не може тривати вічно. Україна така, як вона є, не вписується у концепцію Росії. Тому вартість цієї книги надзвичайна, і її треба поширювати.

Координатор ГО «Майдан» Юрій Тищук говорить: «Сприймаю цю книгу як конспект енциклопедії російської імперії. Назва її має дещо негативний відтінок, але насправді йдеться не про чиєсь прагнення розділити Росію, а про класифікацію тих народів, які увійшли до її складу. У дечому ця книга провидча. Автор тонко вловив тенденції, які «цементують» цю імперію, і ті тенденції, які неминуче призведуть до її розпаду. Цінне видання і тим, що подає факти про події, які свідомо замовчувалися і не були присутніми у навчальних програмах. Книга формує інше уявлення про спадковість російської імперії, розвінчує міф про начебто об’єднання невеликих народів у велику Росію і доводить, що ця імперія може співіснувати із зовнішнім світом лише відгороджуючись від нього агресією. Головний принцип існування цієї імперії – завоювання нових земель при нездатності забезпечити нормальне життя на вже завойованих територіях. Ідея так званого «месіанства» Росії полягає в тому, щоб поставити на коліна сусіда.

  • Книга Юрія Липи “Розподіл Росії” надзвичайно актуальна, – вважає історик, архівіст, член Вченої Ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко. – Для України, для Сумської області, як Прикордоння. І, зрештою, для всього світу і самої Росії… Бо тільки з розпадом і розподілом Росії як наддержави можливий спокій для України і всього світу, можлива нормальна, цивілізована перспектива для частини російського суспільства. Юрій Липа основну свою ідею щодо Росії називає не “розпад”, а відразу “розподіл”, бо розуміє, що з настанням умов розпаду імперії  (чи у формі СССР, чи в якій іншій), відразу постане питання розподілу: Україна за Липою має йти здобувачем на Схід і контролювати не тільки Північне Причорномор’я, а території, прилеглі до Каспію, та мати в союзниках Кавказ. Теперішні події на Сході України тільки підкреслюють геополітичний прогноз Липи – великі події ще попереду. І вже, мабуть, почалися. Бо кремлівська команда Путіна намагається ще деякий час “пограти на випередження”, передбачаючи “початок кінця” імперської моделі Росії.

У своєму виступі Віктор Рог зосередився насамперед на визначній особистості автора представленої книги. Імя Юрія Липи, зазначив Віктор Рог, досі мало відоме, його твори мало популяризовані. Це велика помилка, яку необхідно виправляти. Адже йдеться про одну з найунікальніших постатей минулого століття. Мало хто знає, що це був лікар УПА, більше того – полковник УПА. Він написав книгу про лікарські рослини під назвою «Ліки під ногами», яка мала стати в нагоді повстанцям. Липа був не лише лікарем, а й ідеологом. При створенні трилогії він застосував свій «лікарський» підхід. Саме тому книгу можна назвати «книгою-діагнозом» та «книгою-рецептом».

Прикметно, що коли Юрію Липі пропонували емігрувати за кордон, оскільки його життю загрожувала небезпека, як і іншим патріотам, він відмовився. Свою позицію пояснив так: «Краще загинути гідно на своїй землі». Смерть його була героїчною. У 1944 році до його помешкання підїхала бричка з енквдистами. Його запросили як лікаря, після чого Юрій Липа зник. Його понівечене тіло зі слідами нелюдських катувань знайшли через кілька днів.

Нині Віктор Рог підкреслює велике значення того, щоб з працею Юрія Липи змогли ознайомитися якомога більше людей. Тому книгу презентують у різних регіонах України. Той інтерес, з яким поставилися до книги сумчани, свідчить про її актуальність та важливість: присутні на презентації просто «розмели» примірники видання. А це значить, що ідеї Юрія Липи живі і сьогодні, а життя і смерть патріота не були даремними.

Алла Акіменко.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа