17 травня у Сумах відбулося урочисте відкриття меморіального знака на честь тих, хто постраждав і загинув від терористичного комуністичного режиму. Вшанувати пам’ять про них прийшли сотні сумчан, у тому числі представники влади, громадських та політичних організацій, депутати, краєзнавці, історики, школярі, студентська молодь, старше покоління.
Розпочався мітинг-реквієм панахидою за загиблими, яку відправив архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій (УПЦ КП) за участі настоятеля римсько-католицької парафії Пресвятої Діви Марії отця Войцеха Стасевича. А потім були виступи краєзнавців, які озвучили факти з трагічної історії політичного терору в Україні. На сьогодні є документальні підтвердження про 19 тисяч 785 осіб, уродженців та мешканців Сумщини, які потрапили під політичні репресії. Але це лише офіційні дані.
Як свідчать краєзнавчі дослідження, саме на цьому місці, на краю міського кладовища, у часи репресій було не поховано, а в одній ямі закопано велику кількість людей, закатованих у застінках Сумського НКВД.
Як розповів громадський активіст, головаКонгресу Української інтелігенції Сумщини, один із ініціаторів створення меморіалу Віктор Казбан, ідея увіковічнити пам’ять про жертв комуністичного режиму виникла у 1990 році, на хвилі демократичних перетворень. Тоді Віктор Павлович, будучи депутатом Сумської міської ради, почав добиватися відповідного рішення з боку міської влади. Рішення було прийнято і навіть встановлено камінь з написом про те, що на цьому місці буде зведено меморіал пам’яті жертв політичних репресій. Проте далі справа не пішла. Минуло 25 років бюрократичної тяганини, «ватного спротиву», як говорить Віктор Казбан, коли владні структури і не відмовляли у реалізації ідеї, але й не поспішали її втілювати.
Справа зрушила з місця лише два роки тому, коли архітектором Володимиром Биковим, дідуся якого теж було репресовано, був розроблений проект меморіалу, а також вдалося заручитися підтримкою влади і небайдужих людей. Завезли з Житомирщини граніт, який і став основою меморіалу, виконаного у формі хреста з написом «Жертвам комуністичних репресій пам’ять у віках» та гіллям колючого дроту навколо.
Учасники мітингу поклали квіти до підніжжя монументу, який віднині нагадуватиме усім живим про жах комуністичного терору.
Алла Акіменко.
Фото Олега Дем’яненка
