Сьогодні бачив диво!
В Артемівськ, який відмовився приймати наших хлопців, приїхали жителі Слов’янська.
Вони зі сльозами, я сам очманів, умовляли командирів підрозділів віддати їм хлопців на миття і ночівлю.
Що б Ви розуміли, в Артемівську хлопці сплять хто де, вчора, навіть не змивши кров і бруд, багато спали на землі і в техніці. Речей і їжі немає.
Коли волонтери Слов’янська побачили цю картину – сліз було …
Зараз подзвонив товариш і сказав, що в Слов’янську бійка за право розмістити тих, що вийшли з оточення!
Слов’янськ це Україна!
