3 роки тому біля 15-річної Дар’ї Казємірової розірвалася міна. Уламків було надто багато, школярка не вижила. Сьогодні в пам’ять про неї в школі дівчини провели захід-реквієм та встановили пам’ятну дошку.
Дар’я Казємірова навчалася у Торецькій школі №7 у 9 класі. Тут тепер і висітиме пам’ятна дошка. На честь її відкриття в школі організували короткий урочистий захід. Згадати про дівчинку в роковини загибелі зібралися школярі, вчителі, родичі та просто небайдужі містяни.
“Я дуже рада, дуже вдячна. Хто знав Дашу, запам’ятають її такою, якою вона була за життя. Вона була веселою, доброзичливою, ніколи нікому не бажала зла”, — розповідає бабуся загиблої Олена.
“Цю новину ми перенесли із жахом. Ну хіба ж можуть на війні російсько-українській гинути діти? Ми не думали, що таке може статися. Дівчину я знала. Активна, патріотка, плани в неї були на майбутнє. Це була жахлива трагедія для всіх. Меморіальна дошка для мене це символ єдності. Ми показали, що не буває чужого горя, не буває чужих дітей. Те що сьогодні відкрили цю дошку каже про те, що це все нас згуртувало”, — каже Галина Геннадіївна, колишня вчителька та волонтерка.
Зазначимо, Дар’я Казємірова загинула 28 травня 2018 року від розриву міни, яку випустили російські найманці з окупованої Горлівки. На момент загибелі дівчині було 15 років.
“Ми приїжджали на місце загибелі дитини. Вона гостила на той момент у бабусі в місті Залізне (воно розташоване ближче до лінії розмежування, ніж ця школа). Коли дівчина вийшла у двір, то в кількох метрах від неї розірвалася 120-мм міна. Вона не залишила дитині шансів на виживання. Дівчина вся була посічена уламками” — згадує керівник гуманітарної місії “Проліска” Євген Каплін.
Ця історія так вразила письменника Тараса Петерсона, що школярці з Донеччини він присвятив новелу “До побачення, Даринко!”. На треті роковини загибелі дівчинки і він зміг приїхати на схід, щоб вшанувати її пам’ять.
“Коли гинуть тисячі людей, це, як кажуть, статистика. А тут хотілося б, щоб Дар’я не стала такою черговою статистикою. Щоб вона дійсно залишилась “живою” людиною, яка дорога комусь. Найважливіше, що залишається після того, як людина йде — це пам’ять. Така дошка — це одна з можливостей цю пам’ять продовжити, залишити на довгі роки та покоління. Це, мабуть, найважливіше, що ми могли б зробити для дівчини”, — вважає письменник.
Організували встановлення меморіальної дошки благодійники “Проліски”. Вони підтримували родину дівчинки після її загибелі та допомагають зберігати пам’ять про цивільних жертв війни на сході.
“Це вже третя наша меморіальна дошка. Ми встановили такі дошки в Опитному і Жованці, та продовжимо це робити, щоб була жива пам’ять про тих людей, які загинули. Важливо, щоб населений пункт, і школа, і діти, які в ній вчаться, та все суспільство пам’ятали не тільки про загиблих військових, а й про цивільних”, — розповідає Вільному радіо директор організації Євген Каплін.
Нагадаємо, смерть Дар’ї — не єдиний випадок, коли через вогонь окупантів загинула цивільна людина. Минулого року літня мешканка Жованки загинула через розрив великокаліберної міні, яку випустили бойовики. Того ж року виповнилося 5 років обстрілу Бахмута, під час якого загинули жінка і хлопчик 7 років.
Автор –
Джерело: Вільне Радіо;
Фото: Вільне Радіо
