Сербія винесла перший вирок цього року за участь у війні в Україні.
У вироку від 22 жовтня 2021 року, який Верховний суд Белграда надав RSE, обвинувачений визнаний винним і засуджений до шести місяців домашнього арешту, без електронного нагляду.
Обвинувачений, як зазначено в рішенні Верховного суду, свою вину визнав. Суд виніс обвинувальний вирок на підставі угоди про визнання винуватості.
У документі, однак, суд приховав особу засудженого, приховавши всі деталі – від імені та прізвища, року народження, адреси проживання, а також імен інших осіб.
«Він винен у тому, що в період з 18.10.2014р. до середини листопада 2014 року, перебуваючи в осудному стані, усвідомлюючи свій злочин, вчинення якого він хотів, і усвідомлюючи його законодавчу заборону, з наміром вчинити злочин участь у війні чи збройному конфлікті в іноземній державі… спонукав інших осіб до вчинив цей злочин та організував групу осіб для вчинення цього діяння», – йдеться у вироку.
Далі зазначається, що засуджений зв’язався в Сербії із зацікавленими в участі в бойових діях на Сході України через соціальні мережі, а потім електронною поштою “відправив їм авіаквитки на рейс з Белграда до Москви”. Їхні імена та прізвища також приховано у вироку.
Потім, згідно з вироком, він передав їм інформацію про їх подальшу переміщення з Москви до Алчевська в Україні, який перебуває під контролем проросійських сил, «щоб зазначені особи брали участь у війні – збройному конфлікті на території України».
Також додається, що підсудний «раніше приєднався до проросійських сил добровольцем» на сході України, а також у вересні 2014 року разом з іншою людиною з Колумбії (чиє ім’я також приховано у вироку) він заснував воєнізовану форму формування «Інтернаціональна бригада» (Unité Continentale) у складі сербів, французів та іспанців.
У вироку зазначено, що засуджений був заарештований 15 серпня 2021 року, а через два дні звільнений з-під варти. Однак подробиць про те, як його заарештували і чи здався він сербській владі, не повідомляється.
Участь та організація участі у війні в іноземній державі є кримінальним злочином з початку застосування змін до Кримінального кодексу Сербії від 2014 року, із загрозою покарання та позбавленням волі на строк до десяти років.
Однак у цій справі суд ухвалив рішення про домашній арешт на шість місяців, без застосування електронного спостереження, так званого «електроного браслета».
Загалом за участь у війні на Сході України на боці проросійських сил Верховний суд за період з 2015 по 2018 роки виніс 32 вироки.
Усі вироки були винесені на підставі угоди про визнання винуватості. У 28 випадках суд засудив підсудних до умовного покарання, а чотирьох осіб – до домашнього арешту на шість місяців.
Згідно з вироками, отриманими Радіо Вільна Європа від Верховного суду в Белграді, дванадцять із тридцяти двох засуджених були членами «Міжнародної бригади» (Unité Continentale).
У документі Генеральної прокуратури України від 2018 року, поданому на запит Радіо Вільна Європа, зазначено, що «Unite Continentale» є геополітичним крайньо правим рухом, що він був заснований влітку 2014 року в Белграді і що він критикує ЄС і НАТО.
«Unité Continentale» також присутній у соціальних мережах.
У Facebook близько 5000 підписників, і в дописах вони підтримують президента Росії Володимира Путіна і критикують ЄС і НАТО. Протягом багатьох років вони публікували відео проросійських бійців з поля бою в Україні.
У публікаціях, які вони оприлюднюють, часто зустрічаються антиіммігрантські повідомлення, а особливу увагу приділяють країнам Західних Балкан.
Так, щодо Косово вони заявляють, не наводячи доказів, що воно є «основою ісламізму та організованої злочинності», а також що це «південна сербська провінція, конфіскована НАТО».
Серед іншого, вони виступають за участь Росії у «вирішенні косовської кризи». Вони також закликають допомогти Сербії повернути Косово.
У своїх дописах вони називають Чорногорію «маленькою сербською державою, викраденою НАТО», що є частою риторикою правих у Сербії та тих, хто заперечує незалежність цієї держави, яка відокремилася від Сербії у 2006 році.
ЗМІ також згадують, що члени цієї крайньо-правої організації брали участь в антиурядових протестах «жовтих жилетів», які сколихнули Францію в 2018 і 2019 роках..
У ЗМІ поряд із «Unité Continentale» згадувалися імена двох громадян Франції – Віктора Ленти та Ніколи Перовича, французьких військових ветеранів.
Повідомляється, що Лента був звільнений з армії за зв’язки з неонацистською групою, відомою підпалом мечеті на півдні Франції в 2008 році, щоб пізніше відправитися в Україну воювати в складі ультраправого воєнізованого формування Unité Continentale.
У 2014 році Лента виступав для російських ЗМІ з, як зазначалося, з Донбасу – сходу України.
На відео з серпня 2014 року, тримаючи в руках гвинтівку, він розповів, що приїхав в Україну, щоб повідомити громадян Франції про «реальність тієї війни, бо французькі ЗМІ представляють Росію як агресора в Україні».
На відео видно трьох озброєних чоловіків поруч з Лентою.
У 2014 році французькі ЗМІ писали про Ніколу Перовича, члена Unité Continentale, який, як вони заявили, має подвійне сербсько-французьке громадянство, а раніше служив у французькому батальйоні в Афганістані.
Сам Перович тоді розповів для французького Le Monde про свою участь у війні в Україні.
Британська BBC згадує Перовича як громадянина Франції сербського походження в тексті від 2014 року як колишнього професійного французького солдата, який воював в Афганістані.
Члени воєнізованого формування «Unité Continentale», серед яких шість громадян Сербії, у 2018 році були залучені до розслідування Генеральної прокуратури України.
У документі, наданому Радіо Вільна Європа українською прокуратурою, йдеться про те, що вони перебувають під слідством за вчинення нападів на українські війська в Донецькій і Луганській областях на боці проросійських сепаратистів у складі крайньо правої організації «Unité Continentale». “.
Тоді українська прокуратура повідомила, що це Зоран Кляїч, Стеван Мілошевич, Стефан Челав, Іван Мачкич, Радомир Почуча та Братислав Живкович.
Стеван Мілошевич раніше підтвердив свою участь у цьому підрозділі для RSE.
Під слідством української прокуратури також були 10 громадян Іспанії, 21 громадянин Італії, 11 громадян Франції, один громадянин Молдови, один громадянин США, двоє громадян Фінляндії, двоє громадян Чехії, один громадянин Білорусь та один громадянин Латвії.
