30 серпня минуло дев’ять років з часу трагічної загибелі активного громадського діяча, заступника Голови Проводу ОУН з-під стягу Степана Бандери, нашого земляка Івана Гавдиди.
2 вересня біля могили патріота на церковному подвір’ї його рідних Саранчуків, що на Бережанщині, для молитви зібралися його побратими, продовжувачі його справи, односельчани та загалом патріоти з усього краю. За християнською традицією. поминальний захід, приурочений світлій пам’яті Івана Гавдиди, розпочали панахидою, яку відслужили всечесні отці.
Після завершення панахиди учасникам заходу була презентована книга про Івана Гавдиду як про відомого політика, учителя і наставника. Співупорядник книги «Іван Гавдида – творець нової епопеї», його учень і продовжувач справи Олег Вітвіцький, вважає, що, зібрані у виданні матеріали відображають роздуми Гавдиди про роль української нації у державотворенні, проблеми нашого суспільно-політичного життя та про майбутнє України: «У книзі, яку ми впорядкували разом із редактором газети «Шлях Перемоги» Віктором Рогом, – відзначив Олег Вітвіцький, – вміщені його виступи, інтерв’ю та статті. Ця книга вартісна ще й тим, що в ній є багато спогадів різних людей як з України, так і з-за кордону. Та найбільша її цінність у тому, що вона світиться великим добром і любов’ю, які нам заповідав друг Іван Гавдида».
До слова, книгу уже презентували в Тернополі, Бережанах, у столиці нашої держави і в багатьох містах, де знали, поважали та бережуть світлу пам’ять про друга Івана.
На знак продовження славних патріотичних традицій активісти «Української справи» передали книги «Іван Гавдида – творець нової епопеї» майбутнім будівничим нашої держави – випускникам Саранчуківської і Потуторської загальноосвітніх шкіл.
Кандидат у народні депутати України, багаторічний сподвижник і односельчанин Гавдиди Володимир Петровський наголосив на величі постаті Івана у всеукраїнському національно-патріотичному русі: «Багато людей до кінця ще не можуть збагнути значення короткого, але яскравого життя Івана Гавдиди. У різних куточках України є багато людей, бандерівців за духом і поглядами, які уже називають себе гавдидівцями. Ми повинні усвідомити, що поміж нами був непересічний краянин і односельчанин. А скільки сотень і тисяч патріотів з усієї України завдяки його зусиллям виховав табір «Лисоня» у нас на Соколиці. Ледь чи не в кожній патріотичній організації нині можна зустріти гавдидівця, який з повагою і шаною згадує друга Івана. Він був патріотом-романтиком, до останнього подиху вірним Україні».
На думку Володимира Петровського, найбільшим пошануванням світлої пам’яті друга Івана має стати свідомий демократичний вибір української громади: «Гавдида залишив нас ще до того, як розвелося десятки «хрунів», що на виборах продають Україну. І зараз нашими селами блукають агенти антиукраїнських сил, котрі, розширюючи свою мережу, роблять чорну справу. На моє переконання, патріотична громада зуміє завдати удару по теперішній владі, перемігши її на цих виборах, після чого відмінить усі антиукраїнські закони та міжнародні угоди. Я впевнений, що все, про що мріяли патріоти різних епох, про що мріяв Іван Гавдида, ми реалізуємо. Я вірю, що день, коли Україна стане Українською, вже близько!».
