Комунальне підприємство Полтавської міської громади «Декоративні культури» у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного і Володимира В’язуна поруч із пам’ятним знаком жертвам Голодомору-геноциду у місті Полтава цьогоріч влітку висадило молочай, льон, щавель, глуху кропиву та ін. Всі рослини багаторічні та декоративні. А цими днями комунальники встановили сучасну інформаційну таблицю із історичним описом того, як ці рослини допомагали вижити під час московського геноциду українського народу.
У такий своєрідний спосіб комунальне підприємство «Декоративні культури», Національний музей Голодомору-геноциду та Український інститут національної пам’яті (УІНП) вшанували в пам`ять мільйонів українців, вбитих в роки Голодомору і нагадали: навіть рослини можуть стати одним із символів незламності та боротьби за життя. Згадані рослини згадуються у зібраннях свідчень про Голодомор — у проєктах УІНП, музейних, Інституту історії України НАН та ін. Про це сповістив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
На його прохання в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак надіслала музейну пропозицію тексту для таблички біля пам’ятного знаку на вшанування жертв Голодомору у Полтаві. «Намагалися зробити текст доступним і зрозумілим, коротко пояснивши про Голодомор, виживання, способи вживання рослин і пояснення, чому табличка встановлена», – розповіла пані Леся.
За її ініціативи на інформтаблиці розмістили QR-код із інтернет-покликанням на сайт Національного музею Голодомору-геноциду, зокрема на 23 хвилинну розповідь свідка Голодомору з селища Опішне Полтавської області. Тож відтепер кожен охочий зможе смартфоном зісканувати і переглянути, одразу чи вдома, відеоспогад жінки, яка пережила Голодомор і котра, до речі, згадує про борщ з кропиви. https://map.memorialholodomor.org.ua/testimony/koval-kateryna-homychna-1922-r-n/
Оприлюднюємо повністю текст напису на інформаційній таблиці «Ці рослини під час Голодомору рятували людям життя»: «У 1932-1933 роках комуністичний режим вчинив злочин геноциду української нації – Голодомор. Спершу влада силоміць вилучила у людей урожай зернових, потім через так звані «натуральні штрафи» та подвірні обшуки забрала насіннєві запаси, овочі і навіть готову їжу, а згодом щодо сіл застосували режим «чорних дощок» та інші каральні заходи. В результаті мільйони українців залишилися без жодних засобів до існування. Щоб вижити, доведені до відчаю голодуючі люди змушені були вживати в їжу сурогати – тобто замінники їжі, які лише невеликою мірою мали поживні властивості справжніх харчових продуктів або не мали їх взагалі, але давали людям шанс на порятунок. Люди їли листя і кору дерев, траву, коріння козельцю та інших рослин, полову, жолуді та насіння, старі вироби зі шкіри, а також собак, котів, щурів, мишей, їжаків, диких птахів, пуголовків, жаб, ящірок і навіть комах, тобто те, чого в традиційному харчовому раціоні ніколи не було. Серед рослин, які вживали в їжу, були: молочай, льон, щавель, кропива, лобода, паслін та інші. Молочай їли, знімаючи шкірку зі стебла, щоб позбутися гіркоти, іноді вимочували у воді, після чого перетирали і споживали. З льону вживали переважно насіння, яке часто слугувало основою для сурогатних страв, різних млинців та затірок. Щавель їли сирим, варили з ним суп чи борщ, додавали до «баланди», замішуючи з щирицею і кураєм, виготовляли «маторженики». Молоді пагони та листя глухої кропиви поєднували з іншими сурогатами або їли сирими окремо. З листя, цвіту, насіння і бруньок липи готували «лип`яники». Зараз ми сприймаємо ці рослини лише, як бур’ян, а під час Голодомору вони рятували людям життя.
Пам`ятати – значить бути!».
Представництво УІНП в Полтаві
