За підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні в середу, 23 вересня 2015 року, у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Міжнародна наукова конференція «Імплементація стандартів НАТО в Україні: здобутки та перспективи». Співорганізаторами конференції є Центр міжнародної безпеки та партнерства ЛНУ ім. Івана Франка та Львівська обласна державна адміністрація.
У конференції взяли участь представники дипломатичного корпусу країн-членів НАТО (Литви, Польщі, Канади, Чехії), а також Центру інформації та документації НАТО в Україні та Центру зв’язку НАТО в Україні, науковці, провідні експерти в галузі співробітництва з міжнародними організаціями та практичні працівники органів державної влади й управління.
Надзвичайний і Повноважний Посол, директор Центру міжнародної безпеки та партнерства Львівського університету Маркіян Мальський розпочав засідання конференції, присвяченої адаптації стандартів НАТО в системі оброни та безпеки Української держави, зауваживши, що «тема конференції є важливою й актуальною з огляду на те, що в рамках вузького експертного середовища, фахівців у цій галузі, ми обговорюємо реальні питання співпраці нашої країни із зовнішнім світом, з європейськими та євроатлантичними структурами».
За словами Маркіяна Зіновійовича, сьогодні дуже гостро стоїть питання безпеки України, вибору зовнішнього вектора розвитку держави, який би гарантував нам мирне майбутнє. «Упродовж останнього часу наша держава зробила дуже конкретні і дуже важливі кроки щодо входження до євроатлантичної структури безпеки. Сьогодні більшість українців переконані в тому, що тільки НАТО, як потужна міжнародна безпекова структура, може гарантувати Україні мирний розвиток. Дуже важливо, що шлях, який обирає наша держава, – це не тільки шлях політичний і дипломатичний, не тільки шлях лозунгів і закликів, що ми хочемо вступити в НАТО, а й шлях «зсередини», скерований на впровадження стандартів НАТО в українську реальність», – переконаний Маркіян Мальський.
Звертаючись від імені ректорату Львівського університету до учасників конференції, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Марія Зубрицька побажала експертам «перейти від дискурсу до дії, до реалізації реальних кроків, аби українське суспільство, яке проживає сьогодні в системі координат «війна і мир, стабільність і реформи, безпека – загрози», чіткіше усвідомило євроатлантичний вибір криїни».
«Мені здається, що архітектура регіональної безпеки впродовж останніх 20 років радикально змінилася. І, якщо говорити устами інтелектуалів, то сьогодні європейці, і Україна зокрема, стоять обличчям до екстрем, де є ці біфуркаційні точки: війна – мир, стабільність – реформи, мир і загрози. Дуже хочеться, щоб українське суспільство не тільки слухало про те, яким важливим є для нас партнерство з НАТО, а щоби воно бачило чітку «дорожню карту», щоби збільшувалася наша внутрішня віра в те, що ми – захищені, що безпека, стабільність і мир стануть для нас, врешті, дійсністю, бо ми живемо в реальності, яку важко назвати мирною, стабільною і не загрозливою», – зазначила Марія Олексіївна.
Проректор Університету висловила сподівання, що практичні напрацювання експертів, які сьогодні беруть участь в обговоренні актуальних питань імплементації стандартів НАТО в Україні, візьмуть до уваги представники влади, що дозволить наблизити реалізацію конкретних кроків на шляху євроатлантичної інтеграції нашої держави.
«Державна політика щодо вступу України в НАТО тривалий час була неоднозначною. Однак сьогодні, перебуваючи у стані війни, українці відчули потребу в сильній армії, здатній захисти мир і спокій на українській землі», – зауважив, звертаючись до учасників заходу, голова Львівської обласної ради Петро Колодій. За його словами, Українська держава веде неоголошену війну з потужним агресором – Російською Федерацією, яка має не просто одну з найчисельніших армій і найновіші зразки зброї, а й володіє ядерною зброєю, що робить її сильним супротивником, як в збройному протистоянні, так і в політичному. «У протистоянні з озброєним «до зубів» ворогом нам важливо відчувати всебічну підтримку міжнародних партнерів, а насамперед – НАТО. Щоб вистояти на передовій лінії оборони демократичного світу, потрібне розуміння того, що до миру треба йти через партнерство та виконання гарантій безпеки», – вважає очільник Львівської обласної ради.
«Відкриття навчань українських військових спільно із військовими із 34 країн-учасників НАТО на Яворівському полігоні – це важливий геополітичний сигнал у контексті того, що Україна веде війну із сепаратистами і є першим форпостом в окупаційній війні із Російською Федерацією, – окреслив значимість проведення спільних військових навчань заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Підлісний. – Країни НАТО радо відгукнулися на наше прохання щодо організації цього заходу, і сьогодні ми відчуваємо їхню підтримку, адже Україна не просто воює за збереження територіальної цілісності, а й за свою самостійність. Ми стоїмо на передовій боротьби двох цивілізацій і надіємось, що скоро наша держава увійде до кола тих країн, які сьогодні формують північноатлантичну систему безпеки».
Генеральний консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд запевнив учасників засідання, що Польща – надійний друг України, зокрема в контексті кооперації безпеки. «Нещодавно ми підписали спільну угоду про створення литовсько-польсько-українського батальйону, що, безперечно, є елементом домовленостей країн НАТО щодо модернізації української армії. Також польські збройні сили є активними учасниками навчань на Яворівському полігоні, адже наша країна має практичний досвід роботи з НАТО. А відтак, важливим є проведення цієї конференції, адже НАТО – це утвердження стандартів, демократії, технологій, інформації і також є прикладом «солідного страхування», – переконаний Ярослав Дрозд.
«Упродовж років незалежності нашої держави Збройні сили України, незалежно від політичного вектора розвитку, продовжували співпрацювати зі збройними силами країн-членів і партнерів НАТО. До прикладу, на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки було проведено масштабні військові навчання, результати яких сьогодні обговорюватимуть учасники конференції. Також у Центрі створено умови для виконання власного потужного комплексу підготовки військових підрозділів України за стандартами НАТО. Варто зазначити, що вперше за останні декілька років нам вдалося досягти поєднання фази командно-штабних навчань і практичної складової на полігоні, залучивши сучасні телекомунікаційні технології для максимального наближення дій до реалій сьогодення», – зауважив учений секретар Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного Василь Панасюк. «Приймаючи військові навчання, Україна демонструє прагнення зробити свій внесок у безпеку народів Європи та всього євроатлантичного регіону. А відтак, така співпраця активно сприяє обопільному збагаченню навиками та компетенціями», – переконаний Василь Васильович.
Відтак, окрему увагу присутніх було звернуто на військово-технічну співпрацю України з країнами Альянсу як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні. У рамках такої дискусії доволі цікавою була презентація Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ України, яку представив його керівник полковник Ігор Слісарчук. Про досвід проведення міжнародних навчань на Яворівському воєнному полігоні розповів полковник Володимир Ожаревський.
Про навчання, які проводять канадські військові спільно з українськими солдатами та офіцерами, детально розповіла заступник командувача Об’єднананої оперативної групи Збройних Сил Канади Сінді Легарі.
У роботі конференції взяли також участь представники дипломатичних місій Республіки Польщі та Литви Андріуш Кобеляк та Андреуш Вайвада, які у виступах детально зупинилися на досвіді своїх країн у набутті стандартів Альянсу та ефективної інтеграції до НАТО.
Радник з питань автоматизованих систем управління військами та озброєнням офісу зв’язку НАТО в Україні, підполковник Бела Тецелі розповів, що у 1999 році у Києві розпочав роботу Офіс зв’язку НАТО. Окрім цього, з 2014 року було започатковано п’ять нових трастових фондів НАТО на підтримку України.
На його переконання, Україні потрібно вдосконалити законодавство з питань безпеки, а також посилити захист в інформаційній сфері. «Я займаюся забезпеченням роботи інформаційних систем. Ми хочемо допомогти Україні розвиватися саме у цьому напрямку», – запевнив Бела Тецелі.
На запитання, чи за останній час ефективність імплементації стандартів НАТО в Україні змінилася, Бела Тецелі зазначив: «Ці процеси пришвидшуються. Співпраця існувала й раніше, проте зараз ми маємо більше можливостей спілкуватися безпосередньо з фахівцями на рівні міністерств».
До активного обговорення проблематики пов’язаної з реальною практикою впровадження стандартів країн НАТО в усі сфери життя України долучилися представники експертного та академічного середовища, серед них: професор Ігор Тодоров, віце-президент незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен-Інтел», генерал-лейтенант Юрій Радковець, заступник голови громадської Ліги Україна-НАТО Олег Кокошинський. Доповідачі закцентували особливу увагу на проблемах імплементації стандартів НАТО у різні сфери життя українського суспільства від суспільно-політичної до соціально-економічної.
У процесі обговорення було піднято низку питань галузевого співробітництва, економічних стандартів, зокрема в сфері гарантування енергетичної безпеки.
Окремо йшлося про питання мовних стандартів у Збройних силах України як чинника поглиблення інтеграційних процесів.
Про важливість проведення безпекових студій у ВНЗ, зокрема на факультеті міжнародних відносин Львівського університету, йшлося у виступі заступника декана факультету міжнародних відносин Університету, завідувача кафедри європейського права Михайла Микієвича.
Підводячи підсумки роботи конференції, модератор – доцент Олександр Кучик наголосив на необхідності продовження дискусії навколо низки піднятих проблем і висловив сподівання, що експертні висновки та практичні рекомендації, адресовані представникам дипломатичного корпусу й експертами ляжуть в основу роботи структур, відповідальних за підготовку та реалізацію зовнішньополітичних рішень нашої держави.
