У межах виконання Законів «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» комунальні служби Кременчуцької міської громади демонтували в місті Кременчук споруду звеличення агресії червоної ленінської росії – так званий «пам’ятник матросам Дніпровської флотилії». Про це сповістив представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Важливо, що процесу демонтажу передувала чітка і виважена процедура: демонтажні роботи щодо усунення російського більшовицького імперського маркера провели після ухвалення Міністерством культури та стратегічних комунікацій України наказу № 1062 про вилучення цього незаконного об’єкта з Державного реєстру нерухомих пам’яток України та на підставі рекомендацій УІНП. Адже імперський монумент належав до російської символіки, й отже, підлягав обов’язковому демонтажу. Отже, на Полтавщині прибрано ще один маркер совєтської росії/СРСР у славному козацькому наддніпрянському місті Кременчук. Це мало бути зроблено ще у 2016 році у межах виконання декомунізаційного закону, але краще пізно, ніж ніколи. Дніпровську флотилію лєнінці створили у лютому 1919-го року задля встановлення і цементування окупаційної російсько-більшовицької влади в Україні. Під час агресивної війни червоної росії проти Української Народної Республіки (УНР) більшовицькі матроси флотилії брали участь в придушенні петлюрівських повстань в Кременчуцькому повіті – вздовж Дніпра», – прокоментував подію Олег Пустовгар.
Про масштаб повстань і мапи населених пунктів, де вони відбувалися йдеться у монографіях та книгах к.і.н. Віктора Ревегука та у джерелі «Боевые действия на морях, речных и озерных системах». Також згідно з архівними даними ленінські матроси з Дніпровської флотилії з квітня по серпень 1919 року завдали ударів по селах Трипілля і Халеп’я. Тоді Дніпровська флотилія червоної росії вбила чимало мешканців цих сіл, де підтримували Симона Петлюру і УНР.
Стаття 2 Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» передбачає усунення з публічного простору підпадають «пам’ятники, що увічнюють історичні події, пов’язані із втіленням російської імперської політики; присвячені особам, які брали участь або сприяли реалізації імперської політики». Відповідно до підпункту «д» пункту 4 частини першої статті 1 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до символіки комунорежиму віднесено пам’ятники, присвячені подіям, пов’язаним зі встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
Представництво УІНП в Полтаві
