За ініціативи Міністерства культури України та Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» 110-річчя від дня народження видатного українського художника Василя Непийпива відзначається на державному рівні. Цими днями з нагоди пам’ятної дати у Диканській картинній галереї ім. Марії Башкирцевої відбулося просвітницьке зібрання «Відкрити очі і душу».
Під час зібрання говорили про його життєвий шлях, унікальність художнього бачення, силу таланту та духовну стійкість людини, яка пройшла складні випробування, але зберегла світло в серці. «Пейзажі Непийпива вже десятки років користуються великим попитом серед президентів, міністрів, державних та регіональних керівників, відомих бізнесменів та успішних колекціонерів. З кожним роком стає все важче придбати оригінальні роботи українського талановитого художника з Полтавщини, вартість яких щорічно зростає. Роботи Василя Непийпива зберігаються в багатьох провідних музеях України, в Європі та по світу. В картинній галереї ім. М.К. Башкирцевої в Диканьці зберігаються картини, написані в зрілі роки, але вони є згадкою про дитинство, проведене в диканському краї на берегах річки Ворскла, поблизу знаменитих Гавронців – батьківщини письменниці і художниці М.К. Башкирцевої», – розповіла директорка Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.М. Гармаша Наталія Дзюба.
А наукова співробітниця цього музею Марія Ус привернула увагу присутніх до того, що живописець Непийпиво за оцінкою Арт Екосистеми «Надихаюча Україна» входить в число 25 найуспішних та найвідоміших художників України ХХ ст. «Надихаюча Україна» – це динамічний простір, що об’єднує мистецтвознавців, меценатів, колекціонерів творів мистецтва та художників, ефективна комунікація між якими дає можливість мистецтву активно взаємодіяти зі світом. Про творчість нашого земляка Арт Екосистема “Надихаюча Україна” створила альбом “Даруємо Натхнення Світу”, де представлено колекцію його картин “Розквіт”. Ці полотна отримали експертно-атрибуційний висновок провідного експерта-мистецтвознавця В.І. Цитовича», – поінформувала пані Марія.
«Захід відбувся у теплій, душевній атмосфері — з живим спілкуванням, щирими емоціями та щедрим обміном думками. Це була не просто зустріч із мистецтвом, а можливість по-справжньому відкрити очі і душу, побачити за полотнами Людину й Час», – повідомляється на офіційній ФБ-сторінці музею.
Довідково:
Народився 10 січня 1916 року в селі Кам’янка (нині належить до Диканської селищної громади Полтавського району Полтавської області). Початкову художню освіту здобув у полтавських живописців Матвія Донцова, Івана Орлова та інших, а також закінчив Харківську художню студію. У 21 рік працював оформлювачем у Полтавському музично-драматичному театрі.
Був учасником Другої світової війни, а після став одним із провідних художників Києва, займаючись оформленням міста. Активна творча залученість до обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок розпочалася з 1951 року. Його етюдні картини відтворювали мальовничі куточки української архітектури та природи. Роботи відзначалися епічністю, романтизмом і багатством кольору, особливо в пейзажах.
За 91 рік життя митець створив понад 1000 робіт в жанрі пейзажів та натюрмортів. Серед 20 найвідоміших полотен майстра – “Ромашки” (1936), “Керченська протока” (1954), “Вид на Тарасову гору” (1960-ті), “На березі Дніпра” (1967), “Три дуби” (1963), “Полтава” (1956), “Річка Ворскла” (1960), “Загородський собор” (1966), “Село на Полтавщині” (1978), “Вранішні хліби” (1980). Картини художника популярні серед колекціонерів та зберігаються в музеях світу та рідної для нього – України, зокрема в Національному художньому музеї України в Києві, а також у художніх та краєзнавчих музеях Волині, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Умані, Дніпропетровська, Харкова та інших містах. «…в більшості я обходжусь без людської присутності. Пейзаж дозволяє це — природа мисляча, вона дає змогу і великі ідеї передавати без присутності людини», – писав видатний художник з Полтавщини.
У 1982 році Василь Непийпиво отримав звання народного художника. Помер 19 січня 2007 року в Києві, де провів більшу частину життя.
Диканський історико-краєзнавчий музей ім. Д.М. Гармаша
Представництво УІНП в Полтаві
