Вшанувати пам’ять повстанців, полеглих за Україну, прийшли у Дніпрі люди на Соборну площу. Діялося біля пам’ятного хреста загиблим у часі Української національної революції початку ХХ століття.
Історик Ігор Кочергін, який репрезентував Український інститут національної пам’яті, наголосив, що сто років тому, 7 вересня 1921 року, у тодішньому Катеринославі було розстріляно 52 українських повстанці, зокрема лідери повстанського руху, які виступали проти більшовицької влади.
Формування повстанців під проводом отамана Степового діяли на Криворіжжі, Верхньодніпровщині, Новомосковщині, Солонянщині. Вони переховувались у лісах та балках біля Дніпра, в дніпровських та самарських плавнях.
«Їх розстрілювали тихо, без ніякої реєстрації. Важко дізнатися напевне, де вони поховані. Є дані, що ЧК була на нинішній вулиці Вернадського, колишній – Дзержинського. Саме там утримували ув’язнених. А потім розстрілювали або ховали в Жандармській балці, точну локацію дуже важко знайти, треба проводити додаткові дослідження. Більшовики, як бандитська структура, не залишали ніяких документів, оскільки розуміли, що чинять злочини», – сказав Ігор Кочергін.
З нагоди сторіччя трагічних подій видавництво «УВС» підготувало до друку книгу брата отамана Костя Пестушка «Степового» Юрка Степового про повстанський рух у краю.
Краєзнавець і дослідник тих подій Микола Чабан розповів, що з-поміж розстріляних було дев’ять жінок. Зокрема, зв’язкові катеринославського повстанського центру з очолюваним Симоном Петлюрою повстанським комітетом Українського уряду за кордоном, сестри 19-річна Віра і Павлина Бабенки, серб Гелєв, який був лікарем, 30-річний просвітянин Пилип Щукін.
Усіх загиблих згадали поіменно. Із 2015 року, після виходу закону про вшанування пам’яті, їм надано статус борців за незалежність України.
Відслужили панахиду, поклали квіти. Навічно у Пам’яті…
Григорій Жибак, УІС
