Ми прийняли законопроекти, які стануть ключовим моментом на шляху відновлення історичної справедливості в Українській державі. Це визначний крок в українському державотворенні ХХІ століття.
Всі попередні скликання парламенту ігнорували та лишали невирішеними ці актуальні протягом всієї незалежності України питання, але так не могло тривати й надалі.
Гадаю, що прийняття цих законів є актуальним як ніколи раніше. Маючи інформаційну війну з країною-агресором, ми повинні захистити свою національну пам’ять та відновити справедливість в питанні історії.
Серед прийнятих документів, Закон № 2538-1 про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті, який на законодавчому рівні встановлює статус борців за незалежність України в ХХ столітті і закріплює право на надання державних та муніципальних гарантій.
До борців за незалежність України в ХХ столітті відносяться політичні та військові діячі УНР та ЗУНР, вояки Холодноярської республіки, члени ОУН, вояки УПА, а також представники УГС, інших правозахисних або дисидентських організацій, усі, хто в складі тих чи інших структур боролися за незалежність нашої держави.
Також Закон визначає основні напрямки державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам’яті про боротьбу за незалежність України в ХХ столітті і встановлює відповідальність за порушення законодавства про даний статус.
Ми прийняли Закон № 2540 про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Він спростить та розширить доступ до архівних даних каральних органів комуністичного режиму.
Прийняли Закон № 2558 про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки.
Цей закон забороняє публічне використання комуністичної і нацистської символіки.
Також згідно цього історичного документу, органи місцевого самоврядування повинні у шестимісячний строк демонтувати пам’ятники, пам’ятні знаки, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які займали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР).
«Ленінопад» став вимогою суспільства до змін і ми відповідаємо цій вимозі. Цим Законом ми забиваємо останній цвях у труну комуністичного режиму, який остаточно йде у небуття.
Ігор АРТЮШЕНКО
