Рим, 15 квітня (Reuters) – Українка та росіянка взяли участь у богослужінні Папи Франциска у Страсну п’ятницю «Хресна дорога», але медитація, яку вони написали, була скасована після того, як українці протестували, заявляючи, що війна зробила це недоречним.
На початку цього тижня традиційна процесія Via Crucis у Римському Колізею викликала суперечки, коли програма показала, що в ній візьмуть участь дві подруги, медсестра та медсестра-студентка з римської лікарні.
Служба при свічках складається з 14 хресних стацій, етапів між засудженням Ісуса на смерть і його похованням. Його часто налаштовують так, щоб ті, хто несе хрест від однієї станції до наступної, відображали світові події.
Голова Католицької церкви візантійського обряду в Україні архієпископ Святослав Шевчук назвав їхнє включення недоречним і неоднозначним, оскільки воно не «враховує контекст військової агресії Росії проти України».
Оригінальний текст медитації, яку написали дві жінки, говорив про смерть, втрату цінностей, лють, змирення та примирення, незважаючи на вибухи.
Шевчук зазначив, що текст, схвалений Ватиканом, є “непослідовним і навіть образливим, особливо в контексті очікуваного другого, ще кривавішого нападу російських військ на наші міста і села”.
Своє занепокоєння висловив і посол України у Ватикані Андрій Юраш.
У п’ятницю ввечері оригінальний текст із близько 200 слів було замінено двома реченнями: «Перед смертю тиша є найкрасномовнішим із слів. Давайте всі зупинимося в мовчазній молитві, і кожен помолиться у своєму серці за мир у світі».
Тоді кількатисячна юрба замовкла приблизно на стільки часу, скільки було б потрібно, щоб прочитати оригінальну, довшу медитацію.
Франциск сидів і дивився на процесію, сидячи на білому кріслі.
У своїй останній молитві він попросив Бога дозволити «противникам потиснути один одному руки, щоб вони могли скуштувати взаємне прощення, роззброїти руку, яку брат підняв проти брата, щоб згода виникла звідти, де зараз ненависть».
Від початку війни Франциск лише чітко згадував Росію в молитвах, наприклад, під час спеціальної глобальної події за мир 25 березня. Але він чітко висловив своє неприйняття діям Росії, використовуючи слова вторгнення, агресія та звірства.
Москва називає ці дії в Україні «спеціальною військовою операцією», спрямованою не на окупацію території, а на демілітаризацію та «денацифікацію» країни. Франциск явно відкинув це визначення.
Очікується, що війна в Україні й надалі кидатиме тінь на решту діяльності Папи на Страсному тижні.
У суботу ввечері Франциск очолить пасхальну месу чування в базиліці.
У Великодню неділю, найважливіший день у християнському літургійному календарі, він відслужить месу на площі Святого Петра, а потім двічі на рік передасть своє послання та благословення «Urbi et Orbi» (містові та всьому світу).
Репортаж Філіпа Пулелла. Редагування Нік Зімінскі
Джерело: Reuters
