Як КҐБ запобігав (не) поверненню кримських татар до власних домівок? 99 документів про майже півстолітню історію повернення киримли із заслання, напередодні роковин депортації оприлюднили Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ.
Згідно з графіком НКВД, операція по «детатаризації» Криму мала розпочатися рано-вранці 18 травня. Вже 20 травня 1944 р. чекісти І. Сєров та Кобулов доповідали вищому партійно-державному керівництву про те, що запланована операція по депортації кримських татар завершена о 16 годині 20 травня.
В ході її було депортовано 180.014 чоловік. Якщо врахувати кількість мобілізованого “спецконтингенту”, направленого на провідні промислові об’єкти країни, то загальна кількість вивезених татар становила 191.044 особи. Кримські татари називають ці страшні дні – Сюргюн, що перекладається, як висланий, вигнанець.
Цілий народ відповідно до рішення Сталіна був визнаний «зрадником»… Почалася майже півстолітня історія боротьби кримських татар за свої права, і найголовніше з них – повернутися на Батьківщину.
У боротьбі за свої права кримські татари вибрали шлях ненасильницької боротьби. Методи були різними: самоспалення, голодування, колективні звернення, маніфестації, нелегальне повернення у Крим. Сталін визначив киримли «народом зрадником», але самі кримські татари у другій половині ХХ століття стали народом-дисидентом.
«Коли Союз вже помалу почав валитися, розпочалося і поступове, ще заборонене, повернення киримли на Батьківщину. КҐБ інформував керівництво УРСР, що станом на липень 1987 року в Криму було трохи більше 20 тисяч кримських татар. В липні 1990-го до Криму повернулося більше 80 тисяч киримли. А у вересні їх було вже більше 100 тисяч» – розповідає про моніторинг та реагування КҐБ на повернення киримли, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут.
«Шлях додому не був легким. Це була боротьба, це був тихий, але все ж спротив. Серед оприлюднених документів є листівки та доповідні про голодування Мустафи Джемілева. Відомості про «смолоскипа свободи» кримськотатарського народу – Мусу Мамута та його акт самоспалення. Звернення, маніфести, спроби достукатись до найвищого керівництва Союзу…Всього сьогодні оприлюднено 99 документів із архіву КҐБ» – резюмує А. Когут.
З колекцією документів КҐБ про повернення кримських татар на Батьківщину можна ознайомитися за адресою – http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=1547&fbclid=IwAR3W1wKfCjJkOSC3H0hYefc1HU0CBYlz2cMQWTMFjk6VUk4KqRD2M5nfgGQ&pc=100&sort=1&fd=date&pv=1
