Протягом останніх 10 днів українські сили продовжували контрнаступальні дії на Лиманському напрямку, що дозволило розпочати додаткові контратаки на схід від Миколаївки в бік Сіверська.
На півночі українські підрозділи продовжували просуватися на схід через балку Пинкова в напрямку Зарічного, увійшли в західну частину села та зайняли нові позиції на його північно-західній околиці. Інші сили продовжували бої за північні вулиці села.
На південному заході, після зачистки північної частини Лимана від російських диверсійних груп, що проникли туди раніше, українські сили взяли під контроль поля на схід від міста. Одночасно вони прорвалися на схід уздовж дороги до Зарічного, увійшовши в південно-західну частину села, де наразі ведуть запеклі бої з російськими військами. Згодом їм вдалося повністю зачистити поля між Лиманом і Зарічним, відтіснивши росіян майже на 9 км від східної околиці Лимана.
На півдні українські війська завершили зачистку південно-східних околиць Лимана, офіційно відновивши повний контроль над містом. Звідти вони почали просуватися на схід через лісові масиви в напрямку Торського, відтіснивши росіян приблизно на 8 км від східної околиці Лимана та взявши під контроль майже всю ділянку лісу між Лиманом і Торським.
Для підтримки цих контратак на схід від Лимана українські сили, використовуючи налагоджені логістичні шляхи на відвойованих територіях на північ і північний захід від міста, почали перекидати підкріплення для нових операцій на південний схід від Лимана. Там їм вдалося зачистити ліси на захід від Діброви, а згодом і повністю відновити контроль над самим селом. Звідти вони розпочали нові контратаки на схід від Лимана вздовж залізничної колії, відбивши низку опорних пунктів, тоді як інші штурмові групи закріпилися на позиціях біля озер на північний схід від Діброви.
На південному сході українські війська відновили операції з проникнення в Ямпіль і повернули під контроль південну частину села. Звідти вони розпочали двосторонній наступ у напрямку Торського з південного заходу, підтримуючи операцію, що тривала із заходу; там вони зараз активно просуваються до залізничного шляхопроводу, страусової ферми та західної околиці Серебрянського лісу на Луганщині. Внаслідок цього просування російські війська здебільшого відступили зі свого великого виступу на південний схід від Лимана й намагаються утримувати невеликий плацдарм на захід від річки Жеребець, на північний схід від Ямполя.
Після просування на північ від Сіверського Дінця українське командування перекинуло значні підкріплення на ділянку свого колишнього виступу на північному березі річки: операторів дронів розмістили поблизу лінії фронту, а в лісах зосередили штурмові групи. Ці групи розпочали операції з форсування річки в південному напрямку — до сіл Крива Лука та Пискунівка; вони повністю повернули контроль над Пискунівкою та закріпилися в Кривій Луці. Звідти вони почали просуватися на південний захід від Кривої Луки та на південь від Пискунівки в навколишні ліси, а також на південний захід від Пискунівки й Стародубівки в напрямку Миколаївки, з’єднавшись із силами, що закріпилися в районі Слов’янської ТЕС.
Убезпечивши південний берег Сіверського Дінця, українські війська розпочали контрнаступ по всьому сектору з району Миколаївки. Вони зачистили околиці міста та ліси навколо Оріхуватки від російських підрозділів, що проникли туди раніше, а згодом повернули контроль над великою територією на схід від міста, зокрема лісовими масивами та окопними укріпленнями, які російські війська не встигли належним чином облаштувати.
Відтоді українським силам вдалося знову увійти до Рай-Олександрівки та повернути контроль над більшою частиною селища, закріпившись також у лісосмугах на південний схід від нього; вони також почали просуватися на схід через ліс на північ від селища в напрямку Калеників. Цей контрнаступ підтримується численними ударами FPV-дронів по російських логістичних шляхах у районі Сіверська, особливо по тих, що ведуть на захід від міста. На Лиманському напрямку завдаються ще інтенсивніші удари по російській логістиці — ціллю стає транспорт забезпечення на відстані до 150 км від лінії фронту.
+ ~190,80 км² на користь України.
