Сумська громада провела сьогодні в останню путь двох своїх захисників

У Сумах 6 червня провели в останню путь захисників України Віталія Мусієнка та Віталія Міщана. Військовослужбовців поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища.

У храмі Святого Апостола Андрія Первозванного відправили панахиду за загиблим воїном Віталієм Мусієнком.

Сумчанка Євдокія Наколаєнко не була знайома з захисником. Але розповіла, що з вдячністю прийшла вклонитись герою та вшанувати його пам’ять: “Всі говорять, що він сирота, вихованець дитячого будинку. Я завжди сюди приходжу і проводжаю в останню дорогу. Я вважаю, дітей цих дуже шкода. Коли є рідні, то хтось оплаче, а цю дитину ніхто і не оплаче. І чи прийде до нього хто на могилу чи не прийде. Я вважаю, дуже велике горе для країни, отаких молодих хлопчиків втрачать”.

Солдат Віталій Мусієнко загинув 12 листопада 2023 року на Донеччині, при виконанні бойового завдання. “Чужих зараз немає. В мене також син захищає Україну і чоловік. То вони нам усі рідні зараз-наші хлопці, наші сини, наші чоловіки. Наші захисники. Хай їм Бог дає здоров’я і терпіння. Ми їх усі любимо. А тим, кого немає, хай буде царство небесне”, – вважає сумчанка Жанна Сасс.

Віталій Мусієнко був кулеметником стрілецького батальйону. Про це повідомив в.о. начальника служби зв’язків з громадськістю обласного центру комплектування Олександр Варуха.

До Свято-Воскресенського кафедрального собору віддати останню шану 33-річному бійцю збройних сил України Віталію Міщану, прийшли його рідні та друзі. “Я була вихователькою його. Тільки рік йому виповнилось і його привели до мене. Він найменший у групі був. Ушколі навчався, а потім поїхав до Харкова. Там у Харкові працював”, – розповіла про загиблого його колишня вихователька Ганна Проскурня.

Працював Віталій Міщан у будівельній компанії, додала його колишня вчителька Алла Хімченко: “Був дуже доброзичливим, чуйним, людяним. Дуже любив свою матір. Він все віддавав почуття і шану своїй матері. Ми були наскільки цим вражені. це дитина, яка ніколи не проходила повз, щоб не привітатися. Кожного спитає, як справи. Наскільки дитина добра, що ми наразі у відчаї. Така біль огорнула всіх. І оцей біль і сльози, вони ніколи в нашій пам’яті не зітруть ім’я цього хлопчика. Схиляємо перед ним голови і дуже вдячні батькам за виховання цієї дитині”.