Дослідники опублікували понад 40 документів з архівно-кримінальної справи поета та дисидента Василя Стуса.
19 жовтня 2020 року Дарницький суд міста Києва заборонив розповсюдження книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», яка включає матеріали архівної справи дисидента. Причина: «порушення честі та гідності» Віктора Медведчука, політика ОПЗЖ, який був адвокатом поета у 1980 році.
Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію документів з цієї справи. Документи можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху — https://bit.ly/2VTEXTm
«В Україні з 2015 року відкрито повний доступ до архівів КҐБ. Тому коли проросійські депутати намагаються заборонити поширення інформації, базованої на цих архівах, ми йдемо і публікуємо ці архіви онлайн, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Тепер кожен за кілька кліків може переконатися, що єдиний, чия честь і гідність була в тій справі порушена, — це Василь Стус, який не зміг отримати нормальну адвокатську допомогу».
Серед опублікованих документів є ордер з погодженням кандидатури Віктора Медведчука для ведення кримінальної справи Василя Стуса.
До онлайн-колекції увійшли:
-
анкета арештованого Василя Стуса;
-
акт судово-медичної експертизи та характеристика на засудженого;
-
зразки рукописного почерку Стуса, що були взяті на експертизу;
-
протоколи допитів Василя Стуса та свідків по його справі, зокрема Василя Овсієнка;
-
міжнародні телеграми, бандеролі та вітальні листівки, що їх отримував Василь Стус перебуваючи на засланні;
-
поетична збірка В. Стуса — «Веселий цвинтар»;
-
ордер про призначення Віктора Медведчука адвокатом Василя Стуса;
-
постанова про порушення кримінальної справи, та вирок по справі
та ін.
Правозахисник та політв’язень Василь Овсієнко, що проходив свідком у справі Василя Стуса, відмовився давати відповідь абсолютно на всі питання слідчого з «етичних міркувань» та не підписав протокол допиту.
Василь Стус — письменник, перекладач, літературознавець, правозахисник, дисидент.
Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області, виріс на Донбасі. У 1963 році вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У вересні 1965 року на прем’єрному перегляді фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту проти арештів шістдесятників, за що 20 вересня був виключений з аспірантури. Працював на будівництві, кочегаром, інженером технічної інформації в проектно-конструкторському бюро. Василь Стус протестував проти реставрації культу особи, політики денаціоналізації, обмежень свободи слова. У січні 1972 року поет був заарештований і звинувачений у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. Йому інкримінували 14 віршів та 10 правозахисних літературознавчих статей. Засуджений ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання. У серпні 1979 року повернувся в Київ, працював формувальником у ливарному цеху, на конвеєрі взуттєвого об’єднання «Спорт». У 1980 році знову заарештований. Засуджений Київським обласним судом за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 років таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Термін відбував у селі Кучино Чусовського району Пермської області, ВС-389/36-1. Загинув уночі з 3 на 4 вересня 1985 року.
Джерело довідки: Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні» // С. Карасик, В. Овсієнко.
