Офіцер зведеного прикордонного загону Держприкордонслужби України боронив Україну у найгарячішій точці російсько-української війни.
Юрій Юрчик був зразковим прикордонником, який з гідністю і неймовірною гордістю служив народові України захищаючи її кордони майже 20 років.
Сміливий та мужній офіцер-прикордонник ніколи не ховався за спинами інших. І це не просто слова. Всі, кому доводилось з ним служити, скажуть, що він був справжнім офіцером, справжнім прикордонником, справжнім і надійним товаришем, справжнім професіоналом своєї справи, справжнім батьком і сином…
Ось і в останній свій бій із захисту Батьківщини на сході країни він пішов по-справжньому – щоб захистити своїх рідних, товаришів та побратимів від російських окупантів. Він мужньо керував обороною безпосередньо на вогневих позиціях, де йшли запеклі бої, та разом з побратимами не давав ворогу просунутись вперед на Соледарському напрямку. Під час одного з масованих ворожих обстрілів зі ствольної артилерії, мінометів та стрілецької зброї Юрій Юрчик отримав осколкові поранення, що були несумісні з життям. В момент загибелі він допомагав тяжкопораненим бійцям суміжного підрозділу Сил оборони України евакуюватися. Та сам, на жаль, не вберігся.
«У пам’яті всіх, хто його знав, Юрій назавжди залишиться як зразковий офіцер, мудрий наставник, люблячий батько та чоловік, надійний товариш, щира та добра людина», – зазначив у своєму прощальному слові Голова Держприкордонслужби генерал-майор Сергій Дейнеко.
У захисника залишились дружина та донька. Провести офіцера в останню путь прийшли його побратими, керівництво прикордонного відомства, керівники органів місцевого самоврядування Хмельниччини, громада, рідні та близькі.
Вічна Слава та Пам’ять Герою!
