Сьогодні Львівщина прощається із дев’ятьма Героями

Народився у місті Стрий. В липні 2023 року долучився до лав захисників України.

Був молодшим сержантом, командиром третього стрілецького відділення військової частини А7403. Загинув в районі населеного пункту Новодарівка Запорізької області. У нього залишились дві доньки.

Львів’янин.

Після завершення навчання понад 20 років займався брав у часть у зоні проведення АТО.

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем повернувся на фронт. Воював у складі 63-ї окремої механізованої бригади.

У нього залишилися дружина, донька і сестра.

Львів’янин.

Із початком повномасштабного вторгнення рф воював у складі 141-ї окремої стрілецької бригади оперативного командування «Захід».

У захисника залишилися батьки, дружина, двоє дітей та сестра.

Уродженець села Сновичі Львівської області.

Із початком повномасштабного вторгнення рф повернувся з-за кордону, спершу займався ремонтом машин для ЗСУ, а згодом воював у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

У Петра Сологуба залишилися батьки і старший брат.

Уродженець села Луків Волинської області. У 1971 році разом із батьками переїхав до Львова.

Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Після початку повномасштабної війни воював у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони.

У нього залишилися дружина та батьки дружини.

Уродженець міста Волноваха Донецької області.

Проживав у місті Мелітополь Запорізької області, займався приватним підприємництвом.

Із початком повномасштабного вторгнення рф разом із родиною був змушений покинути рідну домівку. Добровільно доєднався до складу 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Брав безпосередню участь у звільненні Херсонщини, далі боронив державу на Бахмутському напрямку. Загинув на території Запорізької області.

За особисту мужність був неодноразово відзначений державними нагородами, зокрема, орденом «За мужність» II-го та III-го ступеня.

У Миколи Шайтана залишилися дружина та двоє синів.

Уродженець с. Княжий міст Судововишнянської громади Яворівського району.

Загинув 3 січня 2024 року поблизу населеного пункту Макіївка на Луганщині.

Родом із міста Червоноград. Проходив службу в військовій частині А7075. 23 грудня 2023 року під час бою поблизу села Крохмальне на Харківщини отримав важкі поранення, внаслідок яких помер 6 січня у Харківському військово-медичному клінічному центрі.

Жителя міста Сокаль.

Був мобілізований у 2022 році до лав Збройних сил України. Через хворобу, якою захворів останній час перебував вдома у Сокалі.

Львівська обласна державна адміністрація