Андрій Шемеляк
Із Борислава. Добровільно став на захист України у травні 2022 року. Служив на посаді навідника танкового взводу у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Загинув 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Журавка Сумської області. З того часу вважався зниклим безвісти за особливих обставин. Захиснику було 54 роки.
🕯️ Руслан Гульчевський
Стриянин. Долучився до захисту країни в грудні 2022 року. Був старшим стрільцем-оператором механізованого відділення. Довгий час вважався зниклим безвісти. Загинув 20 липня 2023 року поблизу населеного пункту Діброва Кремінського району Луганської області. Йому був 51 рік.
🕯️ Олег Торський
Із села Лішня Дрогобицької громади. Добровільно вступив до лав ЗСУ 2 жовтня 2023 року. Обіймав посаду механіка апаратної 2-го взводу зв’язку роти зв’язку командного пункту батальйону зв’язку військової частини А4935. Загинув 13 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Янтарне Херсонської області. Воїну був 51 рік.
🕯️ Андрій Миджин
Житель села Муроване Львівського району. Служив у складі військової частини А4722. Вважався зниклим безвісти. Загинув 3 травня 2024 року, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області. Йому було 50 років.
🕯️ Назарій Милькус
Уродженець села Сороки-Львівські Мурованської громади. Був лейтенантом. Служив на посаді зовнішнього пілота безпілотних авіаційних комплексів 3-го екіпажу взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення розвідувальної роти спеціального призначення у складі 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт». Загинув 1 червня 2026 року поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області. Йому був лише 21 рік.
🕯️ Орест Лепак
Проживав у селі Липники Солонківської громади. Значну частину свого життя він присвятив військовій службі та захисту України. У 2012-2017 роках проходив службу у 1-ій Галицько-Волинській радіотехнічній бригаді. У 2017-2018 роках служив у 95-й окремій аеромобільній бригаді. Згодом, у 2018-2023 роках знову продовжив службу у 1-ій Галицько-Волинській радіотехнічній бригаді. Із 2023 року захищав Батьківщину у складі розвідки 115-ї окремої механізованої бригади. Під час перебування у короткій відпустці 28 липня 2026 року серце воїна зупинилося. Йому було 32 роки.
Олексій Крот (23.03.1976 — 30.04.2025)
Уродженець села Петрова Слобода Чернігівської області.
Навчався у Петровослобідській початковій школі. Згодом продовжив навчання у Корюківському ліцеї №3 Корюківської міської ради Чернігівської області. Після закінчення школи здобув професію машиніста широкого профілю у державному професійно-технічному навчальному закладі «Сновське вище професійне училище лісового господарства». Вищу освіту здобув у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де здобув кваліфікацію вчителя історії та правознавства. Проходив строкову військову службу.
Працював у державному підприємстві «Корюківське лісове господарство» на посаді лісоруба.
Зі слів рідних, Олексій був добрим, щирим, чесним і позитивним. Завжди дбав про рідних та близьких, намагався підтримувати їх і робив усе можливе для їхнього добробуту. Був відданим своїй державі, справжнім патріотом України. Захоплювався історією України, досліджував історію свого роду та рідного села, із захопленням ділився своїми знаннями з дітьми. Писав вірші, любив читати й відвідувати історичні музеї. Також захоплювався садівництвом: із задоволенням висаджував на подвір’ї різноманітні дерева та саджанці, дбайливо доглядаючи за ними.
Був учасником Операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Чернігівському, Донецькому, Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова».
В Олексія Крота залишилися дружина, донька та двоє синів.
Його поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна)
Вічна пам’ять та світла пам’ять полеглим Героям!🕊️
