Координаційна рада вшанування пам’яті Лицарів ОУН і УПА у м. Червонограді передала родині нагороду “Бронзовий Хрест Заслуги” Івана Дмитраша.
Іван Дмитраш («Кривоніс», «Олег»; 1919, с. Полонична Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл. – 14.12.1944, с. Розжалів Радехівського р-ну Львівської обл.). Освіта – незакінчена середня: закінчив 6 класів народної школи. Навчався шевському ремеслу (1935-1936), був помічником-асистентом лікаря Унівського монастиря на Львівщині (1936-1939), де пройшов теорію і практику лікарської справи. Активно працював у культурно-освітніх товариствах. У 1939 р., із встановленням радянської влади в регіоні повернувся додому а відтак влаштувався асистентом директора головної аптеки у Львові (осінь 1939 – 11.1940). Член ОУН із 1940 р., займався магазинуванням лікарських засобів для потреб підпілля ОУН. В листопаді 1940 р. призваний до Червоної армії. Служив у Ялті, де пройшов стрілецький вишкіл а відтак був скерований на вишкіл санітарних інструкторів, після закінчення якого отримав звання старшини та був призначений санінструктором стрілецького батальйону. У 1941 р., з вибухом німецько-радянської війни, у складі підрозділу направлений на фронт, звідки дезертирував і повернувся додому. Працював асистентом лікаря Тита Бурачинського в хірургічному відділенні «Народної лічниці» імені Митрополита А. Шептицького (1941-01.1944). Активно працював у тереновій сітці ОУН м. Львова та Львівської області, займався забезпеченням лікарськими засобами референтури УЧХ. У січні 1944 р. за дорученням Організації переходить на нелегальне становище та вливається у лави збройного підпілля ОУН. Лікар повітового проводу ОУН (01.1944 – весна 1944), заступник лікаря (весна 1944 – 11.1944), а відтак лікар (11.-12.1944) Сокальського окружного проводу ОУН. Майор-лікар (14.12.1944); відзначений Бронзовим хрестом заслуги (14.12.1944). Загинув в криївці під час облави. Застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога.
