Голова ГО «Українська народна рада Луганщини та Донеччини» Станіслав ФЕДОРЧУК розповідає про роль Ахметова та місцевих регіоналів у трагічних подіях на Донбасі.
Хто був учасниками і свідками подій 2014 р., знають, яку роль відіграв Рінат Ахметов та його люди в тому, що були захоплені адміністративні будівлі в Луганську і Донецьку і в тому, що вони не були вчасно звільнені. Ми говоримо про людей, які виступали політичними колаборантами з російськими окупантами. І нема жодних підстав казати, що Ахметов і його політична сила будуть тими, хто може розколоти середовище сепаратистів. Те, як веде себе Ахметов – це одна зі складових гри проти України.
Слухаючи наших парламентаріїв та керівників військово-цивільних адміністрацій, у мене виникає до них питання: чому ми постійно говоримо про тимчасово окуповані території і дуже мало про звільнені? Поки ми говоримо, відбувається реванш. Так, мери Дебальцевого, Дружківки та ще цілий ряд місцевих політиків, які піднімали російські прапори в 2014 р. над містами Донбасу, вийшли на свободу. Вони отримали чіткий сигнал від судової гілки влади: можна порушувати закони України, можна бути колаборантом, можна вітати російські танки і тобі за це нічого не буде.
Якщо вести мову про вибори на звільнених територіях, то спочатку маємо добитися того, аби партії, які брали участь в акціях із підтримки сепаратистів, були зняті з реєстрації. Я не бачу можливості цим силам представляти інтереси виборців.
І нехай Ахметов пояснить, чому він заважав звільняти Донецьку ОДА, в який спосіб і чому його оточення зараз служить Захарченку і ко, і для чого Ахметову ставати головою невизнаної ніким «республіки», якщо його представники і так входять в керівництво «днр-лнр»? Говорити, що Ахметов – «голуб миру» – явне перебільшення. І всі ці дискусії довкола цієї персони покликані відвести українське суспільство від головного питання: коли Ахметов, Бойко та інші, хто позбавили мільйони українців своїх домівок, отримають нарешті свої тюремні терміни?
Коли ви, політики, волаєте, що нам потрібні вибори на Донбасі, то, будь ласка, враховуйте думки донеччан, яких ви позбавили права вибору в 2014 році! А відповідальність за це лежить повністю на Партії регіонів, на комуністах й інших подібних їм партіях. Пам’ятаю, як регіонал Богачов організовував «тітушок», щоб бити донецький Євромайдан. Пам’ятаю, як офіси КПУ, Партії регіонів стали першими вербувальними пунктами для бойовиків! Повертати в Донеччину Партію регіонів – це знову повернути часи окупації. ПР привела на Донбас «русскій мір», привела війну.
Мінські перемовини – взагалі окрема тема. Ми бачимо на них Плотницького та Захарченка, але не бачимо українців Донбасу. Я вимагаю від органів української влади, від Президента, щоб ті українці, які захищають свою землю, так само були представлені на Мінських переговорах! Саме ті, у кого донецька чи луганська прописка, український паспорт і українське серце, мають представляти наш Донбас на цих переговорах! Чому Захарченко, Мотрола чи якийсь там ростовський мийник машин має вирішувати долю моєї землі? Я не бачу можливості далі дотримуватися мінського формату. Ми мусимо розуміти – він суперечить Конституції й інтересам українців!
УІС
