Росія використовує історію як один з головних аргументів для консолідації «русского мира», а російські пропагандисти перетворили її в інструмент інформаційної війни. Такі думки звучали на круглому столі «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії».
Відомий латвійський експерт, керівник Центру досліджень політики Східної Європи Андіс Кудорс розповів, що Росія не змогла вивчити і засудити тоталітарне минуле радянської епохи. «Питання історії використовуються як інструмент російської публічної дипломатії на підтримку цілей Росії управляти більш широким регіоном — територією колишнього Радянського Союзу, — пояснює наслідки такої політики експерт. — Особливе бачення Росією її власної та інших країн історії активно поширюється за межі Російської Федереації. Пропаганда особливої інтерпретації історії використовується для консолідації “російського світу”», — каже Андіс Кудорс.
Для Росії є не новим поєднання військового вторгнення з активною пропагандистською кампанією про незаконність чинного уряду, — розповів український історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
«В 1918 році схожим чином більшовики боролися проти Української Народної Республіки, у 1939-1940 роках використали проти країн Балтії, а після завершення Другої світової війни — в Східній Європі, — розповів історик. — Тож історія дає можливість зрозуміти те, що відбувається сьогодні. В руках російських пропагандистів історія використовується для легітимації дій Кремля і делегітимації української влади».
На думку В’ятровича, сучасна російська пропаганда використовує радянські історичні міфи та стереотипи в першу чергу тому, що їх переосмислення в свідомості українців і особливо росіян не відбулося навіть після розвалу Радянського Союзу.
«Радянські історичні міфи залишаються одним із стовпів радянської ідентичності. А російська агресія в Україні сьогодні опирається саме на носіїв цієї ідентичності. Не російськомовні українці чи етнічні росіяни, яких нібито захищає Путін, а саме радянські люди (homo sovieticus) є тими хто підтримує його дії. На Донбасі таких виявилося найбільше в силу історичних (масові політичні репресії та Голодомор) та соціально-економічних (збережена радянська промисловість та структура суспільства) причин», — каже історик.
Круглий стіл «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії» пройшов в рамках програми головування Латвії в Раді ЄС за сприяння Посольства Латвії в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Національного університету Києво-Могилянська академія, Центру досліджень визвольного руху.
В обговоренні також взяли участь Надзвичайний і повноважний посол Латвійської Республіки в Україні Аргіта Даудзе, Президент НаУКМА Андрій Мелешевич та в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут. Модерувала зустріч Аліна Шпак, перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті.
