Президент Сербії Александар Вучич провів телефонну розмову з Володимиром Путіним.
Вучич зазначив, що він представив позицію Сербії щодо ситуації в Україні, наголосивши: «Ми хочемо, щоб в Україні якомога швидше встановився мир». Путін, в свою чергу, представив свою точку зору, повідомив сербський президент. «Він сказав, що є запропонована угода, яка є на столі в Москві, Києві та інших центрах ухвалення рішень. Я чув деякі елементи… Я сподіваюся, що мир буде встановлений», – сказав Вучич.
Він зазначив, що розмова з президентом Росії, була спріятливою, і що вони загалом говорили на кілька різних тем. Для Сербії, за його словами, найважливіше те, що вдалося узгодити основні елементи нової газової угоди.
«У Сербії буде дуже вигідна ціна на газ, а контракт буде укладено на три роки», – сказав Вучич.
Після розмови, за його словами, він надіслав листа директору “Газпрому”, щоб обговорити нові обсяги газу. «Якщо ми реалізуємо все з домовленості з Путіним, у нас буде безпечна зима в плані постачання газу, і після переговорів з «Газпромом» про обсяги ми зможемо точно сказати, скільки нам буде коштувати середній кубометр. Це буде в 10-12 разів менше, ніж будуть платити інші в Європі”, – сказав президент.
На питання, чи очікує він посилення тиску на Сербію після сприятливої розмови з Путіним, і чи вплине цей тиск насамперед на Косово, Вучич відповів, що країна живе з цим тиском щодня.
Прес-служба Кремля дала свою версію змісту розмови, відзначивши, що президенти «предметно обговорили питання актуального порядку денного двосторонніх відносин, включаючи кроки щодо розширення взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва». «Зумовлено, зокрема, про те, що Росія й надалі безперебійно постачатиме природний газ до Сербії.
Також було «продовжено обмін думками щодо низки міжнародних тем» – ситуації в Україні та «розвитку подій навколо Косова».
«Підтверджено взаємний настрій на послідовне зміцнення стратегічного партнерства між Росією та Сербією на основі традиційно тісних зв’язків народів двох країн», – констатували у Кремлі.
Балканський оглядач
