50,3 % не чули про жоден фільм, серіал або мультсеріал, зроблений за підтримки Держкіно України. З переглядом українських фільмів ситуація також складна: 41,4 % опитаних за останній рік сказали, що не дивились жодного нового українського фільму, випущеного з 2017 року.
Такі цифри озвучили представники Школи політичної аналітики під час презентації результатів опитування «Як говорити про війну мовою культури».
Загальний тренд, який фіксує опитування, говорить про те, що більшість українців визнає потребу створення культурних продуктів на важливі суспільні теми (77,6 % підтримки). Значна більшість опитаних, зокрема, переконана, що необхідно створювати культурні продукти про окупацію Криму (66,6 %) та військові дії на Донбасі (73,3 %). Втім, саме поінформованість населення про українські культурні продукти виявилась низькою, що ускладнює їх використання в політиці реінтеграції.
«Фактично ми бачимо, що є дуже велика проблема з обізнаністю. І ми на фокус-групах це також відзначали, що люди просто не знають про фільми або не знають, що це українські фільми – в принципі не мають достатньої інформації», – зауважила наукова директорка ШПА Анна Осипчук і додала: «Категорія опитаних 16-24 роки – інша, в деяких питаннях вона значно відрізняється від решти респондентів. Ці молоді люди менше знають і менше споживають українських культурних продуктів. Під час роботи у фокус-групах ми з’ясували, що, фактично, ми [як держава] навіть не знаємо, як їх досягнути».
Аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов зазначив, що не-споживання культурних продуктів залежить не лише від бажання людей щось робити. Зокрема, важливу роль відіграє логістична обмеженість: наприклад, для мешканців сіл та містечок, яким для походу в кіно чи театр часто необхідно їхати в інший населений пункт, таким обмеженням є розклад роботи транспорту.
На продовження своєї тези аналітик ШПА додав: «Є й інше питання доступності. І тут таке непросте питання: де має бути баланс між комерційною складовою і державною політикою. Тому що, з одного боку, ми маємо просувати наші культурні продукти та поширювати серед громадян. З іншого боку, людина, попри бажання переглянути, часто не готова заплатити за цей фільм. І якщо його немає, наприклад, в піратській версії десь в Інтернеті, то вона його просто не дивиться».
Опитування проведено за участі дослідницької агенції Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики в межах проєкту «Посилення ролі культури в процесах осмислення подій на Донбасі та в Криму і консолідації українського суспільства» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Польовий етап тривав з 1 по 21 вересня 2021 року. Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю – САТІ (Computer Assisted Telephone Interviewing). Вибірка опитування склала 2000 респондентів – вся Україна за винятком АР Крим і непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей та 820 інтерв’ю у Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.
Олена Фінаєва
Школа політичної аналітики НаУКМА
