Хто стоїть за трагедією 2 травня 2014 року в Одесі, яка червоною ниткою вплетена в усю історію України на багато десятиліть? Відповідь на це питання дає документальне розслідування «2 травня. Московський слід» одеського телеканалу «Думська ТВ».
Журналісти стверджують, що немає потреби гадати, хто винен у тім, що тоді заживо згоріли 48 чоловік, – очевидно, що без того шабашу, який в Одесі влаштували російські спецслужби, нічого подібного не було б. Усі сліди ведуть до вищого керівництва РФ і людей, якими в Одесі керувала Москва.
Як уже встановлено слідством, ініціаторами масових безладів у центрі міста і захоплення Будинку профспілок були ті самі люди і організації, які фігурували у раніше опублікованих перемовинах московських політиків, що планували проголосити «Одеську народну республіку» на сесії обласної ради 3 березня 2014 року. Масові шабаші в районі вулиці Грецької ініціювала «Одеська дружина», одним із керівників якої був Денис Яцюк. Саме його голос звучав у запису розмови з радником президента РФ Сергієм Глазьєвим. Тоді Яцюк вимагав від своїх російських кураторів «конкретних, чітких, зрозумілих рекомендацій і гарантій».
Захоплення Будинку профспілок, який став братською могилою для 48 одеситів, був ініційований Валерієм Кауровим і здійснений його підручними із «православного крила Куликового поля». Раніше був обнародуваний запис розмов Каурова зі своїми кураторами. Кауров прямо із зали засідань обласної ради вимагав від московських чиновників «допомогу, допомогу, допомогу!».
Прем’єра відеосюжену «2 травня. Московський слід» відбулася в ефірі телеканалу «Думская ТВ» 13 вересня. Першим глядачем у студії став начальник Слідчого управління Національної поліції в Одеській області Сергій Пантелієв. Він повідомив, що після передачі розслідування в Одесу в січні 2016 року були встановлені нові факти, які загалом відповідають матеріалам, зібраним журналістами.
Зараз в ефірі «Думскої ТВ» триває обговорення сюжету за участю зацікавлених осіб і безпосередніх учасників подій. Інтернет-трансляцію прямого ефіру телеканалу можна побачити тут.
Сергій Горицвіт
