Презентація «Український Вільний Університет: вчора, сьогодні, завтра»

Український Вільний Університет у Мюнхені – унікальна установа в історії вищих навчальних закладів світу. Заснований 1921 р. у Відні (через півроку перенесений до Праги, 1945 р. до Мюнхена), УВУ є не тільки одним із найстаріших приватних закладів Німеччини, але єдиним у світі вищим навчальним закладом поза межами України з українською мовою викладання.

УВУ – це університет зі славною історією, з унікальною бібліотекою та архівом, один із провідних центрів україністики в Західній Європі. В основі діяльності УВУ – поширення знань про Україну за кордоном, сприяння популяризації українського слова в країнах ЄС, підтримка євроінтеграційних прагнень України. Все це – попри загрозливу тенденцію згортання інтересу до україністики в світі.

Упродовж останнього часу Університет реалізував кілька важливих проектів у царині україністики, зокрема німецькомовні видання творів Григорія Сковороди і Лесі Українки, публікацію монографій відомого австрійського лінгвіста Міхаеля Мозера про мову Тараса Шевченка. До 200-річчя від дня народження Т.Шевченка в УВУ заплановано ряд заходів, зокрема проведення Міжнародної шевченківської конференції, у рамках якої буде проведено круглий стіл, присвячений проблемам розвитку україністики в Європі.

У «Львівській політехніці» відбудеться презентація Українського Вільного Університету. У ході зустрічі ректор УВУ проф. Ярослава Мельник підійме ключові проблеми функціонування острівця вивчення україністики за кордоном, спростує тези про недоцільність навчання української мови вихідцями з сучасної України поза її межами. Під час зустрічі буде обговорено потенціал співпраці між науковим світом діаспори та Україною і будуть презентовані нові видання УВУ.

Ярослава Мельник також надасть відповіді з-поміж інших і на такі запитання:

Про інтеграцію архіву УВУ в уже здобуту українцями історичну спадщину

1991 р. Німеччина визнала бібліотеку Українського Вільного Університету найважливішим джерелом україністики в німецькомовному світі. Особливим скарбом УВУ є і його архів. Це, зокрема, «таборові архіви», а також велика добірка цінних тематичних колекцій, приватних та інституційних.

Чи зацікавлена Україна у фінансуванні науково-дослідного центру українознавчих студій?

Після проголошення незалежності України Баварський уряд вирішив, що український університет у Мюнхені мала б забезпечувати матеріально Україна. Так УВУ залишився без жодної фінансової підтримки – як з боку німців, так і з боку української держави. На сьогодні УВУ функціонує за власний кошт, а також завдячуючи фінансовій підтримці Фундації УВУ в Нью-Йорку. Водночас Університет не втрачає надії на підтримку української держави.

Які перспективи навчання в УВУ на маґістерських і докторських студіях?

Університет складається з трьох факультетів: україністики, філософського, державних та економічних наук. Рішенням Міністерства освіти Баварії від 16.09.1950 р. УВУ наділений правом надавати наукові ступені маґістра, доктора наук та габілітованого доктора.

Вектор діяльності УВУ: куди далі?

У січні 2012 року УВУ вперше очолила жінка, громадянка України Ярослава Мельник, доктор філологічних наук, відомий франкознавець. До обрання Професорською колегією УВУ на посаду ректора, Ярослава Мельник працювала в Інституті українознавства ім. Крип’якевича НАН України, Інституті франкознавства Львівського національного університету ім.І.Франка, викладала в Українському католицькому університеті. Сьогодні основною місією УВУ є інтеграція української науки в європейський та світовий науковий простір. Університет відкритий до діалогу й конструктивної співпраці задля реалізації проектів, котрі сприяють налагодженню порозуміння і зближення України з країнами ЄС.

До участі в заході запрошуються науковці, економісти, літературознавці, журналісти, студенти, професорсько-викладацький склад «Львівської політехніки» та інших навчальних закладів Львова, а також зацікавлена у діяльності Українського Вільного Університету громадськість.

Національний університет «Львівська політехніка»

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа