Правозахисники зафіксували 30 випадків переслідувань активістів з початку 2021 року

З початку року сталося 30 інцидентів переслідування активістів та правозахисників в Україні, на підконтрольних уряду територіях. Майже половина з них, а саме 14 випадків, зафіксована у Києві. 

1288000269Як повідомляє ZMINA, серед цьогорічних інцидентів тиску на активістів найбільш поширеними були фізичні напади, випадки знищення або пошкодження майна та спроби залякування – по 6 випадків. На другому місці після Києва з кількості зафіксованих інцидентів – Харківська область (3), на третьому – Одещина і Полтавщина (по 2).

«Крім того, ми констатуємо деяке погіршення ситуації у порівнянні з попереднім роком, коли за аналогічний період моніторингу було зафіксовано 26 випадків загалом», – коментує дослідниця ZMINA Анастасія Москвичова.

Експертка також додає, що у січні-березні 2021 року найбільш ризикованими видами активістської діяльності стали захист прав жінок, прав ЛГБТ та антикорупційна діяльність.

Москвичова звернула увагу, що деякі із зафіксованих цього року випадків можна вважати продовженням минулорічного переслідування через відсутність належної реакції органів правопорядку.

Серед них – інцидент із підпалом на будівництві центру «Дача» у Києві для дітей, які лікуються від онкологічних захворювань, що трапився 28 березня 2021 року. Було пошкоджено стіни і вхідні двері, а також від високої температури тріснули шибки у вікнах. Торік один із сусідів центру зрізав болгаркою замок на воротах будмайданчика: тоді активісти зверталися до поліції щодо пошкодження майна, але та зареєструвала заяву як звернення громадян.

Наталія Оніпко, керівниця благодійного фонду «Запорука», яка створює згаданий центр, припускає, що підпал також може бути пов’язаний з їхнім конфліктом із сусідами: ті відкрито заявляли про небажання бачити поряд онкохворих дітей.

За словами Оніпко, тільки через 20 днів після підпалу завдяки юридичній підтримці Центру прав людини ZMINA та публічному розголосу розпочалися слідчі дії. Але керівниця фонду припускає, що розслідування затягнеться через повільну роботу поліції, яка наразі нікому не оголосила про підозру.

«Цей центр – справа мого життя, тож залякати мене не зможуть і здаватися не збираюся. Бездіяльність поліції нас також не зупинить, ми будемо надалі заручатися підтримкою громадськості, яка вкрай необхідна в таких випадках», – розповідає Наталія Оніпко.

Ще один випадок переслідування через бездіяльність поліції тягнеться з минулого року в Миколаєві, де п’ятий місяць поспіль залякують активістів Асоціації ЛГБТ «ЛІГА» – організації, яка з 1996 року працює зі спільнотою ЛГБТІ у сферах здоров’я та захисту їх прав.

Представники Асоціації з минулого грудня періодично отримують листи з погрозами терактом: поліція почала відповідні провадження, але у цих справах досі немає підозрюваних. Тож тиск на активістів не припиняється, й 19 січня та 8 квітня цього року «ЛІГА» повідомила про нові погрози фізичною розправою з представниками організації та їхніми родичами.

«Можлива причина цих подій – острах, що український політикум змінює своє ставлення до ЛГБТІ та ініціює позитивні зміни в національному законодавстві. Можливі й інші мотиви, але на всі ці питання повинні дати відповідь у Нацполіції, – коментує голова Асоціації ЛГБТ “ЛІГА” Олег Альохін й додає, – маємо велику надію й на те, що слідчі почнуть ефективно розслідувати мотивовані ненавистю злочини по відношенню до ЛГБТІ-спільноти. Бо безкарність породжує насилля, а насилля – ненависть. Вважаю, що обов’язок сильної демократичної держави – забезпечити кожного громадянина чи громадянку країни рівними правами та захищати їх і гарантувати право на безпеку. Права людини для всіх!»

Один із найрезонансніших випадків тиску за активістську діяльність цього року стався з головою ініціативи “Захистимо Протасів Яр” Романом Ратушним. Йому оголосили про підозру у хуліганстві та пошкодженню майна під час акції 20 березня на підтримку Сергія Стерненка під Офісом президента. Крім того, проти активіста розгорнули дискредитаційну кампанію у соцмережах та низці видань, що нібито Ратушний намалював свастику на стіні ОП.

Незважаючи на те, що доказів участі Ратушного у хуліганських діях у судовому засіданні продемонстровано не було, його помістили під домашній арешт, який мав продовжуватися до 24 травня 2021 року. Але 21 квітня під час розгляду апеляційної скарги суд скасував запобіжний захід активісту через відсутність доказів.

Роман Ратушний вважає це кримінальне переслідування “помстою” за його діяльність щодо захисту зелених зон Києва і що за врученням підозри стоїть заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, з яким у Ратушного був конфлікт щодо забудови Протасового Яру.

За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, визначальними для першого кварталу 2021 року також були події, пов’язані із вироком одеському активісту і блогеру Сергієві Стерненку у справі про викрадення у 2015 році депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича: 7 років і 3 місяці в’язниці із конфіскацією половини майна. Після оголошення вироку в низці міст 23 та 26 лютого, а також 20 березня 2021 року відбувалися акції невдоволених рішенням суду.

Під час акції 23 лютого, яка відбулася спонтанно у день оголошення вироку Сергієві Стерненку, поліція затримала 24 протестувальників. За свідченнями очевидців, затримання були вибірковими і стосувалися активістів, які не вчиняли протиправних дій.

Також незаконні дії правоохоронців зафіксовані і під час акцій 19 січня 2021 року в Києві, коли із застосуванням сили поліція незаконно перешкодила проведенню двох мирних зібрань: “Ні – безкарності ультраправих” на Контрактовій площі, а також акції на цю ж тему на Михайлівській площі (вона анонсувалася двічі – як Антифашистська акція та “Проти ультраправого терору”). Такі події щороку проходять до дня вшанування пам’яті журналістки з Криму Анастасії Бабурової та російського правозахисника, адвоката Станіслава Маркелова, вбитих неонацистами 19 січня 2009 року в Москві.

Ми вимагаємо від поліції припинити протизаконну практику перешкоджання мирним зібранням та затримання учасників за лише сам факт проведення мітингів (як це було на акціях 19 січня) і не проводити вибіркових затримань протестувальників, які не вчиняють жодних протиправних дій (як це було на мітингу 23 лютого)”, – додала Печончик. За її словами, правозахисники також звернулися до Державного бюро розслідувань і Офісу генерального прокурора із закликом провести розслідування за фактом незаконних дій працівників поліції та притягнути винних у порушенні прав людини та закону до відповідальності.

Доповідь доступна українською. Відео з презентації можна переглянути тут.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа