Результатом злочинів проти людяності, вчинених під час Євромайдану у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, стало вбивство щонайменше 114 людей, з яких 94 були активістами Євромайдану, ув’язнення на різний термін щонайменше кількох сотень осіб, нанесення тілесних ушкоджень більше тисячі активістам, досі не відома доля щонайменше 27 зниклих.
Про це йдеться у звіті правозахисних організацій «Ціна свободи», який презентувала Коаліція громадських організацій та ініціатив по боротьбі з безкарністю злочинів проти людяності.
Правозахисні організації та ініціативи протягом року працювали над документуванням та систематизацією інформації про злочини проти людяності, вчинені під час Євромайдану. Зроблене спільними зусиллями подання у січні 2015 року було передано на розгляд прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
В якості доказів у поданні доданий великий масив відео- та фотоматеріалів із фіксацією злочинів правоохоронців та паралімітарних груп, так званих “тітушок”, що слугує підтвердженням усвідомлення виконавцями злочинів своєї цілковитої безкарності.
«Ми маємо справу із масштабним та системним наступом влади на цивільне населення, який переслідував чітку мету – залякати людей та придушити мирний протест. Тому жертвою нападу могла стати кожна людина, яка, на думку представників влади, була учасником Євромайдану. Усі ці злочини є злочинами проти людяності: вони систематичні, добре організовані та вчинені протягом короткого періоду часу на значній частині території України», – заявила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи Євромайдан-SOS.
Коментуючи результати національного розслідування, Павло Дикань, представник групи адвокатів родин Небесної Сотні, зазначив, що вони невтішні: лише 5 справ доведено до суду, а завершена в суді лише одна з них. «Головні проблеми розслідування – це довготривала неналежна організація слідства, відсутність реформи правоохоронної системи, системний опір розслідуванню з боку діючих співробітників МВС, знищення доказів в системі МВС, неналежне матеріальне забезпечення слідства технічними засобами та проблеми, пов’язані з проведенням експертиз (неналежне фінансування, відсутність кваліфікованих експертів)», – сказав адвокат. На його думку, відсутність покарання винних вкрай негативно впливає на готовність учасників подій-правоохоронців давати покази.
Тепер правозахисники сподіваються на Міжнародний кримінальний суд. У своїй роботі цей суд керується принципом доповнюваності, який передбачає, що МКС втручається тільки тоді, коли національні правоохоронні органи не хочуть або не можуть розслідувати названих злочинів і притягувати винних до відповідальності в судовому порядку.
«Ми сподіваємося, що Міжнародний кримінальний суд відкриє основне провадження по “справі Євромайдану” після вивчення поданих матеріалів. І розслідування злочинів Віктора Януковича та вищих посадових осіб колишнього авторитарного режиму буде в руках міжнародного правосуддя», – сказала голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
А задля того, аби подібний злочин більше ніколи не повторився, експерти закликають Верховну Раду ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, який Україна підписала ще в 2000 році. «Це – запобіжник проти безкарності. Повне членство в МКС є єдиним надійним способом забезпечити справедливість для жертв тяжких злочинів, включаючи і військові злочини на Донбасі», – додала Тетяна Печончик.
Із текстом звіту можна ознайомитися за посиланням: http://www.irf.ua/
