Справжня любов – то віддати своє життя за побратимів.
Сьогодні загинув Едуард Лобода Ед Фугас, учасник теренової гри Теренова гра “Ревин Яр”. Едік був старшим солдатом, відповідальним за свою групу. Він, як і Roman Atamanyuk ціною власного життя врятував побратимів, а сьогодні, внаслідок отриманих травм, пішов з життя.
Скажу чесно, я не дуже пам‘ятаю Едіка з теренівок. Для мене він завжди був у касті «надійний хлопець», який чітко робив те, що потрібно і приймав правильні рішення. Я не знала його поза теренівками, але думаю, що у ньому це було завжди – сутність солдата.
Коли в Україні засновували першу теренову гру Теренова гра “Гурби-Антонівці”, її ціллю була підготовка до того, що може чекати Україну у майбутньому. Зараз про це легко говорити, але це дійсно було питанням часу, коли Росія завдасть нового удару. А навички, здобуті під час 72-годинного краш-тесту учасника мали стати в нагоді саме у таких, воєнних, ситуаціях. Коли потрібно витримувати великі навантаження, приймати швидкі рішення, бути витривалим. Бути побратимом і розуміти свою роль – або вести інших, або без запитань іти за лідером. Зрозуміти суть та тяглість української боротьби за незалежність, а не просто «випробувати себе», побачитись з друзями та гарно провести час.
Теренівки були покликані підготувати нас до війни і сформувати особистість, для якої питання участі у ній взагалі не стояло б – бути корисним на тій позиції, де ти будеш найбільш корисним.
Йде шостий рік розв’язаної Росією війни, яка показала хто є хто. На жаль, цей тест проходив не у фейсбуках та інстаграмах. Його «результати» ми щороку навідуємо на Алеях Слави наших міст. Ця війна показала, хто є хто, цінами життів найкращих.
І як же гидко щодня дивитись на парамілітарних покидьків, які шукають небезпеки та адреналіну в прип‘ятях та дєрзко фоткаються на стрільбищах. На тих, хто присвоює собі чужі заслуги та виїжджає на темі війни в політику, за спинами торгуючи кожною патріотичною темою з москалями та їхніми прихвостнями. На тих, хто, прикриваючись гучними назвами, переслідує задоволення лише власних шкурних інтересів.
Нам випало жити у часи великих викликів, війни. У часи величезної підміни понять, закулісних ігор, покидька на президентському кріслі, для якого це просто наймасштабніша та найбільш оплачувана акторська роль. У часи, коли справжні йдуть у кращий світ, залишаючи нам фальшивок.
Спочивай з миром, Едік. Маємо перед собою надважке завдання – не змарнувати твою жертву, твою боротьбу. І не дати нікому це зробити.
