– Росіяни в донецькому аеропорту знову обкакалися. В черговий раз. Навіть складно підрахувати, скільки спроб вже було. Так, іноді вдало. Навіть в будівлі заходять. Але потім відкочуються назад. Український спецназ в ділі! Дивлюся зараз відео з контуженим ідіотом, який після спроби штурму не може слова сказати. Читаю зведення звідти. Наші кіборги працюють.
Але дуже росіяни хочуть аеропорт. Не рахуються з втратами. Проблема в тому, що російського м’яса і мотлоху є в надлишку. Тому складно сказати, скільки ще кіборги зможуть зустрічати гостей. З одного боку – до тих пір, поки є коробки терміналів (зрівняти їх із землею – один із запасних варіантів командування РФ). З іншого боку – поки наші втрати менше втрат ворога, немає сенсу залишати аеропорт. Чому ми не йдемо?
Все просто. Донецький аеропорт – постійна військова загроза для росіян. Поки ми тут, всі сили противника будуть сконцентровані в цій точці. Як тільки підемо – відразу спалахнуть кілька нових гарячих точок в інших місцях. Зараз у цьому районі, крім регулярної російської армії, зібралися всі самі кінчені кримінальники, алкоголіки і наркомани, яким дали зброю. І тут їх будуть вбивати.
Донецький аеропорт – це місце, де нам зручно тримати оборону. Тут росіяни несуть величезні втрати. Донецький аеропорт – це нав’язане нами поле битви. Командування РФ не може допустити загрози у вигляді українських військ під Донецьком. Не може допустити, щоб ця загроза збереглася тут. І тому порушує перемир’я. Ми перемир’я не порушуємо – ми просто ведемо вогонь у відповідь. І божевільні росіяни мруть.
Кіборги, кіборги. Тримайтеся, мужики.
Вся країна дивиться на вас.
