Кожна третя жінка у світі зазнавала з боку партнера фізичного насильства або сексуальних домагань. Відповідні дані наведені у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я. Далеко не всі жінки готові шукати покарання для кривдника, особливо коли мова йде про насильство, пов’язане з залежністю або вживанням наркотичних речовин. Проте 25 листопада, у Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок, слід приділити увагу цій замовчуваній суспільством проблемі.
До фахівців Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ регулярно надходять звернення від жінок з питаннями щодо дій у ситуації насильства, яке пов’язане з вживанням наркотичних речовин або залежністю. Підтримує та допомагає жінкам обрати оптимальний алгоритм дій фахівчиня з гендеру та програм зменшення шкоди Тетяна Лебедь.
Серед найбільш шокуючих випадків звернень, опрацьованих Гарячою Лінією, – примус до забезпечення чоловіка наркотичними речовинами або коштами, необхідними для їхнього придбання, а також зґвалтування жінок після застосування психоактивних речовин.
У стані зміненої свідомості
«Я прокинулася в самому лише бюстгальтері в компанії мого хлопця та кількох його друзів. Абсолютно не пам’ятаю минулу ніч. Не знаю, що було і що робити далі. Справа у тому, що ми з хлопцем періодично вживали разом легкі наркотики. Але цього разу він запропонував мені спробувати якусь штуку, пояснюючи, що після неї секс – фантастичний. Проте я була абсолютно не готова до того, що прийду до тями в чужій квартирі в компанії інших чоловіків».
Це одне зі звернень, над яким нещодавно працювала консультантка з гендеру та програм зменшення шкоди. На жаль, випадки, коли дівчата й жінки звертаються і розповідають про сексуальне насильство після того, як свідомо або не свідомо вжили невідому їм речовину – трапляються. На щастя, відповідні звернення не носять масовий характер, скоріше мова йде про поодинокі випадки. Проте саме реагуючи на звернення відповідної тематики, фахівці Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ залучили до консультування профільну фахівчиню.
«З огляду на запити жінок під час консультування, можу сказати, що дівчата й жінки, які пережили подібний досвід, зазвичай не шукають покарання для кривдника, хоча відсутність покарання сприяє нормалізації насильства. Запит жінок – зберегти максимально можливий рівень здоров’я, включаючи профілактику ВІЛ та інфекціям, які передаються статевим шляхом, виключення небажаної вагітності й зберегти конфіденційність», – зазначає Тетяна Лебедь, яка телефоном консультує жінок.
Важливо знати, що для виключення інфікування ВІЛ потрібно негайно звернутися до закладу, що надає послуги з профілактики ВІЛ. Зазвичай, там призначають постконтакту профілактику, яка включає прийом антиретровірусних препаратів. Курс потрібно розпочати протягом 3 діб після контакту, але краще – у перші дві години. Зазвичай курс лікування триває 28 днів.
Узагалі ж секс, пов’язаний з вживанням наркотичних речовин, ускладнює отримання усвідомленої згоди, без якої секс – фактично є примусом.
«Показово, що приблизно в половині подібних випадків жінки цікавляться, чи не стануть вони наркозалежними через випадок вживання. Я пояснюю, що ні, але подібна кричуща ситуація – застереження, що потрібно змінити коло спілкування. Взагалі ж якщо говорити про початок вживання наркотичних речовин, то в більшості випадків дівчат до вживання наркотичних речовин підштовхує партнер. Також, на жаль, досить поширеною є ситуація, що жінка з допомогою вживання наркотичних речовин намагається позбутися спогадів про насильство щодо неї», – зазначає Тетяна.
Такий коханий … кривдник
Різного роду опитування вказують на те, що майже в половині випадків, коли мова йде про фізичне насильство, кривдником є партнер або чоловік жертви. Коли ж мова йде про сексуальне насильство, то кривдником в третині випадків також виявляється чоловік або партнер. Відповідні тенденції зберігаються і щодо жінок, які мають досвід вживання наркотичних речовин.
Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ опрацьовує ситуації, коли партнери примушують жінок до пошуку наркотиків або крадіжок чи секс-роботи для того, щоб мати кошти для придбання наркотичних речовин.
Серед опрацьованих скарг є ті, що стосуються перешкоджання жінці в отриманні життєво-необхідного лікування проти залежності від опіоїдів – замісної підтримувальної терапії.
«Мій цивільний чоловік вимагає, щоб я віддавала йому половину препаратів замісної терапії (ЗПТ – спосіб лікування наркозалежності). Я відмовилася це робити, проте він обзивав мене й дав мені ляпаса. Сказав, що прийде й буде питати в лікаря про моє дозування. Що робити?»
Реагуючи на цей запит, який надійшов на Національну Гарячу Лінію з питань наркозалежності та ЗПТ, наша фахівчиня з гендеру та програм ЗПТ пояснила жінці, що інформація про лікування замісною підтримувальною терапією є лікарською таємницею, і цивільний чоловік не зможе отримати від лікаря відповідних відомостей. Водночас саме пацієнтка відповідають за збереження препарату, отриманого для самостійного прийому. Якщо чоловік настільки «зацікавлений» у пігулках дружини – йому варто проконсультуватися з лікарем та розпочати лікування ЗПТ.
«Вирішенню цієї ситуації сприяло те, що жінка одразу ж після випадку насильства залишила кривдника, оскільки мала власне помешкання. Але це скоріше виключення, ніж правило. На жаль, досить часто ми спостерігаємо ситуацію, коли через страх втратити доступ до коштів, місця проживання, наркотичних речовин, відчуття власної приниженості жінки воліють залишатися в стосунках з кривдником. У такому випадку ми спільно з жінкою складаємо план безпеки, який допоможе зберегти життя та здоров’я у критичній ситуації», – зазначає Тетаня Лебедь.
Звернутися на Національну Гарячу Лінію з питань наркозалежності та ЗПТ можна за номером 0-800-507-727 щоденно з 8.00 до 18.00. Її фахівці можуть надати консультації як щодо насильства, так і щодо наркозалежності. На Гарячій Лінії безкоштовно консультують лікар-нарколог та юрист
Пам’ятайте: у насильстві винен тільки кривдник. В ж не кажете, що людину пограбували, бо у неї були гроші. Так само не може бути виправданням для насильства зовнішній вигляд, звички або лікарські діагнози жертви.
