Під час передачі бліндажів бійцям 93 ї окремої аеромобільної бригади, нам вдалось поспілкуватись і з іншими військовими, котрі приїхали подивитись – що це в нас за бліндажі такі, котрі витримують вибухи протитанкових мін?
Поки бліндажі вантажили в машину, хлопці ділились з нами своїми висновками, стосовно керівництва армії і незворотних помилок комбригів. Всі пам’ятають про загиблих бійців http://www.radiosvoboda.org/media/photogallery/27336483.html під опорним пунктом “Зеніт” біля Донецького аеропорту декілька тижнів тому? Сподіваємось, що такі страшні випадки ніколи не зітруться в нашій пам’яті. Слідство зараз триває, результати ми навряд чи отримаємо в широкому доступі. Можемо лише припустити, чому так сталось і усіма силами намагатись опиратись тому якорю, що тягне нашу армію на дно.
“Армія зараз живе тим, що приходять нові люди. Мобілізовані офіцери. Є люди. котрі просто прийшли відслужити свій строк, а є ті, які мають бажання зробити щось стояче. І от ці, котрі хочуть щось зробити, вони будоражать і тих, хто пасивен – із контрактників і кадрових офіцерів.
Але дуже багато таких людей, котрі не розуміють, що треба робити в армії. Від цього страждають військові й мирне населення. Людей, знаючих свою справу мало. І як правило вони повоювали і відходять в тінь, тому що жити всі хочуть. А з таким бездарним керуванням вони просто не бачать кінцевої мети,” – скаржаться військові. –
“Наприклад, той випадок, що стався два тижні тому – про загиблих вісьмох бійців на опорному пункті в “Зениті”. Нам звісно всю інформацію не доводять, але завдяки власному досвіду можемо все ж таки зробити висновки. Як зазвичай працює група? Є опорний пункт – “Зенит”. Там степ кругом, укриттів нема. Виконати задачу по мінуванню цієї дороги – треба робити з розумом. Від “Зениту” до старого терміналу аеропорту є посадка дерев, там в десантників стоїть спостережний пункт. Коли вони виходять з нього – просять підтримати їх вогнем. Наші же командири репетують, мол – кого ви там побачили? вам команди ніхто не давав? … і коли стає питання, що стріляли то по ділу, командир починає розказувати – та ви там постійно сині, та ви некеровані, неадекватні…
От і зіткнулися з тим, що група вийшла без прикриття, стала живою мішенню. Це ж не людина, котра в траві сховалась, це виїхала желєзяка, по котрій можна прицілитись і вистрелити. Прилетіла міна і всіх людей положила…
Щоб таку машину (без підтримки вогнем) захистити, поставити в укриття, дати команду екіпажу – можливостей в нас нуль. Нема ж ніякого зв’язку – радіо станції наші глушать.”
Не забуваємо, що проект Польові бліндажі http://www.peoplesproject.com/blindage/ ще триває, бійці потребують якісні укриття на позиціях.
До речі, під час вантаження нам вдалось записати відеозвернення бійців 93ї окремої аеромобільної бригади до всіх небайдужих людей, котрі допомогли нам зібрати кошти в рамках проекту, звітність по коштам http://www.peoplesproject.com/blindage/#report також вже можна переглянути на сайті.
https://www.youtube.com/watch?v=PjMHYfPW6-4&feature=youtu.be
