Експерти ставлять під сумнів Конституційну реформу
26 червня в прес-центрі Української Інформаційної Служби відбувся круглий стіл “Чи потрібна Україні Конституційна реформа?”, проведений з нагоди Дня Конституції, що відзначатиметься за два дні.
Участь в обговоренні взяли члени Конституційної асамблеї при Президенті України Ігор Когут (“Лабораторія законодавчих ініціатив”) та Ігор Коліушко (“Центр політико-правових реформ”), один з ініціаторів проведення в Україні Громадянської Конституційної Асамблеї Анатолій Пінчук (ВГО “Українська стратегія”), Голова ОУН Богдан Червак, голова ГО «Українська справа» Тарас Рондзістий, голова Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» Олексій Кляшторний, голова Ради козацьких отаманів Анатолій Грива, голова Громадського комітету національної безпеки України Олексій Толкачов.
Експерти критикували Конституційну асамблею як дітище Президента Януковича, що покликане виробити основи майбутньої Конституційної реформи. Більшість з них поставила під сумнів необхідність її впровадження. В зв’язку з цим згадувалося про відміну Конституційним судом Конституційної реформи 2004-го року, що викликала негативну реакцію Венеціанської комісії і взагалі поставила під сумнів легітимність конституційного процесу.
На непотрібності нової Конституційної реформи наголосив і Богдан Червак:
«Приймаючи нову реформу, ми відкидаємо ті цінності, які прописані в діючій конституції. Ймовірно, статтю 10 відмінять через закон про державну мовну політику, ще ряд статей перенесуть зміни, наприклад, зникне стаття, яка забороняє базування іноземних військових баз і ЧФ Росії пропишеться в Криму навічно. І так може статися з більшістю діючих статей, що засадничо, світоглядово змінить основний Закон. Тому Конституційна реформа є абсолютно непотрібною».
«Підходи влади щодо наповнення Конституції є суто кон’юнктурними – одному було вигідно обмежити повноваження опонента – ввели парламентсько-президентську форму правління, прийшов до влади інший – посилив свої повноваження, повернувшись до президентсько-парламентської форми. Але ми маємо приймати Конституцію 1996 року, інакше зазнаємо повного фіаско», – зазначив голова ГО «Українська справа» Тарас Рондзістий.
Олексій Кляшторний відзначив негативні риси конституційних процесів в Україні тяглістю радянських традицій:
«В 1996 році парламент певним чином при прийнятті основного Закону брав за основу конституцію УРСР, бо депутати, що були тоді в Раді, в більшості представляли 1-е скликання, яке обиралося ще за часів СРСР, тоді у ВР була присутня українська радянська еліта. Тому у нас спостерігається тяглість від радянської конституційної традиції. Тому скільки б декоративні зміни Конституції не відбувалися, вона не набуде легітимності в очах громадян».
З цим не погодився голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, зазначивши, що безумовним позитивом прийняття Конституції в такій редакції був загальнонаціональний консенсус. На думку експерта, в діючій Конституції найбільш послідовно якраз намагалися заперечити ці радянські традиції.
Учасники круглого столу зійшлися на тому, що не треба знущатися над основним Законом, а варто сконцентруватися на виконанні діючих норм Конституції. А процес обговорення можливих змін до основного Закону має відбуватися обов’язково за участю громадськості, що надалі легітимізувало б процес в очах народу. Для цього, на думку І.Коліушка, варто нарешті сформувати Громадянську Конституційну Асамблею.
