23 січня, у Києві відбувся круглий стіл «Чи можливий суспільний діалог між власниками інформаційного бізнесу, журналістами і громадськістю: бачення, досвід, проблеми», організований Комісією з питань захисту суспільної моралі з нагоди 4-річчя підписання Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі, яку у березні 2009 року підписали з одного боку Комісія, Кабінет Міністрів, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, а також представники громадських організацій, з іншого – представники 9 загальнонаціональних телеканалів.
Сьогодні, за словами Василя Костицького, Хартію уже підписали «284 суб’єкти інформаційного бізнесу та громадських організацій». «Ми не покидаємо зусиль примножувати число підписантів цієї хартії», – додав він.
Під час круглого столу, звичайно, звучала критика на адресу медіа, у першу чергу телебачення, за пропаганду насилля, сексу тощо. «Інформпростір, який творять телеканали, містить надмірно багато насильства і еротики – за 7 годин в ефірі було зафіксовано сумарно 2 години інформації, яка містила вбивства, насильство і еротику. Мені здається, це дуже багато. Це навіть порушує традиції, які є у більш ліберальних державах», – сказав Василь Костицький. На його думку і думку представників шкіл та духовенства, які були присутні на заході, це негативно впливає на моральні цінності молодого покоління.
Народний депутат, представник парламентського Комітету з питань свободи слова Ігор Мірошниченко навпаки вважає найбільшою проблемою українського телебачення українофобію і переконаний, що відсутність відповідного законодавства не довзоляє впливати на власників телеканалів.
У той же час представники жодного телеканалу не взяли участь у цьому обговоренні. Саме тому деякі учасники круглого столу, зокрема директор соціальних програм Фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова, поставили питання про ефективність такого діалогу. Проте експерт вважає, що не можна проблему шкідливого [для дітей та підлітків – MS] телеконтенту вирішувати шляхом законодавчих заборон. «Відповідальність має бути і в директорів шкіл, і в держави, щоб сформувати критичне мислення», – зауважила Ірина Жданова.
