
Військовослужбовці Чопського прикордонного загону попрощалися в Ужгороді з сержантом Василем Голінкою, який загинув 29 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на курському напрямку.
Василь Степанович Голінка народився 12 жовтня 1976 року у місті Ужгород. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Ужгородського державного університету, де у 1998 році здобув кваліфікацію юриста.
З червня 1998 по квітень 1999 року Василь проходив строкову військову службу у Збройних Силах України, потім став працювати юрисконсультом у Закарпатському обласному центрі зайнятості.
У березні 2015 року Василь Степанович був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду у Чопський прикордонний загін. У вересні 2018 року військовослужбовець був звільнений в запас.
Після повномасштабного вторгнення Василь Голінка у 2023 році повернувся на військову службу у Чопський загін. Наприкінці 2023 року він вирішив підписати контракт та долучився до бойового підрозділу.
Восени 2024 року прикордонник вибув на північний напрям, де виконував завдання з охорони державного кордону, а потім – на Сумщину, де брав участь у відсічі збройній агресії російських військ.

29 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на курщині Василь Степанович отримав важкі поранення, не сумісні з життям. Прикордонника понад рік вважали зниклим безвісти за особливих обставин, аж доки його тіло не знайшли та ідентифікували.
Героя поховали з усіма військовими почестями на Пагорбі Слави міста Ужгород. У пам’яті рідних, друзів і побратимів він залишився надзвичайно доброю і світлою людиною, компетентним спеціалістом та мужнім воїном.

У Василя Голінки залишилися мати Марія, батько Степан, дружина Наталія та двоє дітей – син Олександр та донька Анна.
Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон


