На Рівненщині зустріли на щиті і провели останньою дорогою загиблих військовослужбовців: Василя Мороза із Сарненської громади та Юрія Демʼянчука з Рокитнівської, Юрія Вальчинського, Олександра Федорченка із Рівненської та Олексія Мулярчука з Білокриницької ТГ.
Василь Мороз проживав у селі Любиковичі Сарненської громади. У 2024 році добровільно став на захист Батьківщини. Служив у 127-й окремій бригаді територіальної оборони.Трагічна смерть спіткала воїна 12 березня 2025 року на Сумському напрямку. Василю було 50 років.
У нього лишились дружина, доньки, мама, сестра та брати.
Юрій Демʼянчук народився 6 жовтня 1978 року. Проживав у Рокитному. Захисник виконував бойові завдання в Донецькій області. На жаль, воїн загинув у бою 16 березня 2025 року. Йому навіки 46 років.
Юрій Вальчинський народився 13 вересня 1976 року у с. Дядьковичі Рівненського району. Навчався у школі №10, а згодом здобув освіту у Рівненському професійному училищі №10. У 1993 році проходив строкову службу у лавах Збройних сил України. Працював приймальником товару у супермаркеті.У листопаді 2024 року вступив до лав ЗСУ.
49-річний солдат Юрій Вальчинський загинув у бою 4 березня 2025 року у Харківській області.
Олександр Федорченко народився 28 січня 1987 року у Рівному. Навчався у школі №27, згодом у Рівненському державному гуманітарному університеті, де здобув спеціальність «Економічна кібернетика». Займався підприємницькою діяльністю, спеціалізувався на ремонті та тюнінгу автомобілів. Деякий час працював за кордоном, займаючись вантажними перевезеннями.До лав Збройних сил України доєднався у серпні 2022 року. Спочатку проходив військову службу у військові частині у Рівному. У грудні 2024 року перевівся до окремої десантно-штурмової бригади, став оператором БПЛА у зенітній ракетно-артилерійській батареї.
38-річний старший солдат загинув 18 березня 2025 року у Сумській області.
У захисника залишилися батьки, дружина, син та сестра.
Олексій Мулярчук народився 13 березня 1978 року і проживав у с. Біла Криниця.Чоловік став на захист України у січні 2023 року. Серце воїна перестало битися 18 березня 2025 року у Сумській області.
У захисника залишились доньки, дружина та мама.
Поховали військовослужбовця у рідному селі.
Низько схиляємо голови у скорботі
Вічна памʼять та слава українським воїнам!
