На Рівненщині віддали останню шану сімом захисникам – Володимиру Магусу з Рівного, Юрію Лешуку та Миколі Цимбалюку з Костопільської громади, Олександру Лафеті із Березнівської громади, дубенчанину Василю Іващуку, сарненчанину Дмитру Качинському та Миколі Затірці з Рафалівської ТГ.


Активний учасник молодіжних організацій СНУМ, УГС, Рух на Рівненщині. Один із засновників та перших членів УНСО.
Український патріот і підприємець – активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності. Любові до країни навчав і 13-річного сина.
З перших днів повномасштабного вторгнення Володимир разом із іншими УНСОвцями-добровольцями долучився до лав ЗСУ. Він служив на Донецькому, Херсонському, Куп’янському напрямках.
На жаль, 4 листопада старший солдат загинув під час ведення бойових дій на Харківщині.
Поховали військовослужбовця на кладовищі «Нове» у Рівному.


Став на захист України 14 лютого минулого року. Пройшов військове навчання у Латвії, став піхотинцем. На фронті старший солдат був стрільцем-помічником гранатометника у складі однієї з механізованих бригад, воював на Покровському напрямку. Влітку чоловік отримав поранення, після лікування повернувся на бойові позиції.
На жаль, воїн загинув 29 жовтня на Харківщині.
Поховали військовослужбовця у рідному селі.


Став на захист України 25 серпня 2022 року. Пройшов навчання у Великобританії, став артилеристом.
Кілька місяців захисник був під Бахмутом, потім його перевели в інженерне відділення військової частини.
На жаль, 3 листопада захисник помер від тяжкої хвороби в Іванківській лікарні на Київщині.
Поховали військовослужбовця на кладовищі «Нове» у Костополі.


Навчався у Прислуцькій середній школі, здобув професію водія у Корецькій автошколі. Пройшов військову строкову службу, працював трактористом та на сезонних роботах.
До лав ЗСУ вступив у листопаді минулого року. Обіймав посаду стрільця-санітара механізованого батальйону.
На жаль, 12 квітня Олександр загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Майже сім місяців бійця вважали зниклим безвісти.
Розпізнати тіло вдалося за допомогою ДНК-експертизи.
Поховали військовослужбовця у с. Колодязне Березнівської громади.


Чоловік обіймав посаду стрільця-оператора стрілецького відділення.
На жаль, старший солдат загинув 29 серпня на Донеччині.
Упродовж двох місяців військовослужбовець вважався зниклим безвісти і лише днями надійшло підтвердження про його загибель.


25 лютого 2022 року він був мобілізований до роти охорони Сарненського РТЦК та СП. Згодом продовжив службу в одній з окремих механізованих бригад.
У минулому році отримав складне поранення під час виконання бойових завдань на передовій. Через це трохи згодом Дмитро був змушений залишити військову службу.
На жаль, отримані травми не минули безслідно. 8 листопада чоловік помер.


Військовослужбовець служив стрільцем в аеромобільному батальйоні однієї з військових частин.
На підставі експертизи ДНК чоловіка визнано загиблим. Це сталося 6 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в Луганської області.
Щирі співчуття рідним і близьким.
