На Рівненщині провели останньою дорогою чотирьох полеглих захисників – Ігоря Бодафенка зі Здовбицької громади, Олександра Генича з Рівного, маріупольця Ігоря Вожиєвського, якого поховали в Зарічненській ТГ та Володимира Галанджовського з Радивилівщини.
Ігор Бодафенко народився 1 лютого 1978 року в селі Здовбиця. Здобув професію помічника машиніста у Здолбунівському залізничному училищі. Деякий час працював у вагонному депо слюсарем, а пізніше у приватній компанії «Кроноспан» налагоджувальником верстатів.Одружений, виховував двох дітей.
До лав Збройних Сил України Ігор Бодафенко був призваний 14 лютого 2023 року за загальною мобілізацією.
З травня 2023 року у складі 118 окремої механізованої бригади водій-механік Ігор Бодафенко був направлений в зону бойових дій у Запорізьку область. Роботине, Оріхове — це ті населені пункти, де захисник виконував бойові завдання.
У грудні 2023 року Ігорю вдалося побачити рідних, будучи у нетривалій відпустці. А вже 12 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання у Запорізькій області, Ігор Бодафенко загинув.
Олександр Генич народився 3 липня 1985 року у Рівному. Здобув фах електрозварювальника у Технічному коледжі Українського державного університету водного господарства та природокористування. Все життя працював за спеціальністю — 13 років був зварювальником на РЗВА, а останні п’ять років працював за кордоном.Вперше був мобілізований до лав Збройних Сил України під час проведення антитерористичної операції у 2015 році.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр повернувся з-за кордону.
Вдруге його мобілізували у лютому 2023 року.
38-річний солдат Олександр Генич загинув 26 жовтня 2023 року під час бойових дій на Запорізькому напрямку. Про загибель воїна сім’я дізналася одразу, адже їх повідомили побратими Олександра. Проте рідні тривалий час очікували підтвердження експертизи ДНК.
На щиті в Зарічненській громаді зустріли захисника Ігоря Вожиєвського, 1990 року народження, жителя міста Маріуполь.До повномасштабного вторгнення Ігор працював на заводі «Азовсталь». 22 вересня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини.
Інструктор навчального взводу навчальної роти навчального батальону школи індивідуальної підготовки однієї з військових частин помер 21 лютого 2024 року в лікарні міста Дніпра внаслідок вірусної пневмонії.
Волею долі склалося так, що місцем вічного спочинку Героя стане рідний край його тата, дідуся, бабусі та дружини, які є уродженцями села Морочне.
До Небесного війська приєднався і Володимир Галанджовський 1975 року народження, житель Радивилівської тергромади.До лав Збройних сил України був мобілізований у червні 2023 року. Службу проходив на посаді стрільця стрілецького взводу.
На жаль, захисник загинув 17 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання в Харківській області.
Поховали Героя з усіма військовими почестями на кладовищі в селі Лев’ятин.
Світла пам’ять та вічна шана Героям!
Щирі співчуття рідним та близьким…
