Пам’яті побратима «Грози»
З глибоким сумом повідомляємо, що 5 листопада на 95-му році життя відійшов у вічність громадсько-політичний діяч, довголітній член ОУН (б), вояк УПА сотні «Бурлаки»
Зиновій Сердюк «Гроза».
Зиновій народився 29 травня 1927 р. в патріотичній й сім’ї у селі Гаї-Шляхтинецькі (нині Гаї-Шевченківські) Тернопільського району. Його батько Степан, учасник Визвольної війни 1918-1921 рр., був підхорунжим в УГА. Родина була активною у «Просвіті» і підтримувала Українську греко-католицьку церкву.
Під час німецької окупації Зиновій навчався у Тернопільській гімназії 1941-1944 р. Тоді ж вступив в лави ОУН.
Восени 1944 р. сімнадцятирічний Зиновій під псевдо «Гроза» поповнив ряди сотні «Бурлаки» (сотенний «Чорний») УПА. У 1944 р. упівці постійно вели бої з репресивними органами НКВД. У травні 1945 р. під час грози боївка сотні «Бурлаки», прориваючись з оточення в с. Малашівці, відступала в села базування Дубівці й Стегниківці. Промоклі і змучені повстанці зайшли до першої хати напитися води, але натрапили на донощика, який повідомив про них каральний відділ у с. Лозова. Після допитів у Тернопільському КГБ, 25 серпня 1945 р. військовий трибунал військ МВД у Тернопільській області засудив Зиновія Сердюка за с.54-1а і 54-II КК УССР на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ув’язнення відбував на шахтах Воркути. Родину вивезли у Кемеровську область на спецпоселення.
На Воркуті в тяжкій праці минула його молодість. Після смерті Сталіна Зиновій Сердюк був звільнений 20 листопада 1954 р. Приїхавши на батьківщину, не мав де жити, бо хату конфіскували, почав працювати на будівництві. Згодом батьки зібрали гроші й Зиновій викупив свою стару хату в Гаях-Шевченківських.
З проголошенням незалежності Сердюк став активним членом Народного Руху, одним із фундаторів районного і обласного Товариства політв’язнів і репресованих, ініціатором побудови пам’ятників борцям за волю України.
Мав талант від Бога до написання віршів. Друкувався в газетах «Свобода», «Дзвін», «Подільське слово», журналі «Тернопіль». Від 1997 р. почав видавати окремі збірки. Ось деякі з них: «Нескорені в боях і в темницях», «З Україною в серці», «Армія століття», «З Богом крізь життя», «Незламні духом», «Минуле – славне і трагічне» та ін. Всього опублікував 24 збірки віршів.
У 2017 р. до 90-річчя з дня народження його нагороджено орденом «За заслуги III ступеня».
Ми, його побратими, висловлюємо глибоке співчуття родині померлого і просимо Бога, щоби помістив його, де праведні спочивають.
Братство вояків УПА «Лисоня»
Обласне товариство політв’язнів і репресованих
Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини
Історико-меморіальний музей політичних в’язнів
