Державі нецікаві закордонні українці, вона розглядає їх лише як джерело наповнення бюджету
3 липня вперше в історії України відбулися парламентські слухання в справах української трудової міграції. На жаль, цей захід відбувся не у залі пленарних засідань Верховної Ради, як це зазвичай буває у випадку проведення таких слухань, а в будівлі парламентських комітетів на вулиці Банковій. Слухання зібрали більше сотні осіб, серед яких значну частину складали представники українських громад країн Європи та СНД.
Слухання розпочав своєю доповіддю віце-спікер парламенту Руслан Кошулинський. Він подякував всім, хто зміг прибути на захід і навів статистику щодо української трудової міграції. За даними різних досліджень, за кордоном проживає близько 2,5-3 млн. громадян України, які виїхали на заробітки. При чому лише третина з них працевлаштована легально. Майже половина заробітчан місцем роботи обрала Росію, решта – країни ЄС, серед яких найбільшим попитом користується Польща, Італія, Чехія, Іспанія, Німеччина, Угорщина та Португалія. Серед основних причин відїзду українців на заробітки було названо незадовільний матеріальний стан, а також неможливість само реалізуватися в Україні, корупційні та бюрократичні перепони для ведення бізнесу тощо.
«Українець закордон в середньому заробляє 930 доларів за місяць, що втричі більше, за показники його заробітку в Україні. А в таких країнах, як Німеччина, держави Скандинавії, погодинна оплата праці взагалі становить від 40 до 80 євро, тоді як у нас – лише 2,5 долари!», – підкреслив віце-спікер.
Також Кошулинський наголосив, що закордонні українці є найбільшим зовнішнім інвестором, адже за минулий рік, наприклад, перевели до України близько 7,5 млрд. доларів, що втричі більше за загальний обсяг іноземних інвестицій за той же період.
Далі слово взяв голова Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Валерій Пацкан, який пообіцяв зібрати всі рекомендації, напрацьовані в результаті підготовки та проведення слухань, щоб оформити їх у конкретні нормативно-правові акти.
Інший член комітету – Народний депутат від ВО «Свобода» Богдан Бенюк в свою чергу наголосив, що дуже тривожним є те, що український народ постійно «хитають все нові і нові хвилі міграції»:
«За статисткою 80% молоді хоче вчитися закордоном і залишитися там працювати по закінченні навчання. Молодь не бачить перспектив для себе в Україні! Тому основна наша задача – не допустити відтік молоді за кордон, створити їй належні умови для самореалізації в Україні. Адже майбутнє нашої країни залежить від того, де буде наша молодь», – наголосив нардеп.
На слуханнях також виступили представники виконавчої гілки влади – заступник міністра закордонних справ Руслан Демченко та замміністра соціальної політики Лідія Дроздова. З їх вуст лунала в основному суха статистика та перераховувалися нечисленні здобутки чинної влади в плані підтримки та налагодження контактів із закордонним українством. Омбудсмен Валерія Лутковська в свою чергу більше зупинилася на проблемах трудових мігрантів і на словах зажадала почути думки та пропозиції учасників слухань та представників безпосередньо трудової міграції, пообіцяла сприяти вирішенню ряду проблем.
Тим не менш, представники українських громад закордоном досить скептично поставилися до обіцянок чиновників:
«Політика держави Україна щодо закордонного українства досі лишається незрозумілою. Держава не цікавиться справами трудових мігрантів, натомість хоче обкласти податком кошти, які заробітчани переводять в Україну. Ми по півроку чекаємо в консульствах на паспорти, що в свою чергу не дає нам можливості офіційно працевлаштовуватись закордоном», – каже голова Спілки українців в Португалії Павло Садоха.
«В Російській Федерації в українців нема можливості реалізувати свої культурні права, тепер виникає загроза їх трудовим правам. Російські шовіністи роздмухують в суспільстві неприязнь до «гастарбайтерів», зокрема, й до українців. Уряд Росії планує ввести візовий режим з Україною, а це погіршить умови для працевлаштування в Російській Федерації. Крім того, існує загроза, що понад 700 тисяч українських заробітчан виженуть з РФ, якщо Україна підпише угоду про асоціацію з Євросоюзом в листопаді цього року. Принаймні такі ідеї лунають в кабінетах російських можновладців», – про це повідомили представники трудової міграції в Росії.
«Це перше слухання, яке проходить не в залі засідань. Це перше слухання, на якому немає жодного міністра уряду. Це перше слухання, з якого немає прямої відео та радіотрансляції! Сподіваємося, однак, що влада все одно почує багатомільйонну армії закордонних українців і зрозуміє, що наші мігранти не потребують грошей – вони потребують поваги і уваги до себе як до громадян України! Тому ми вимагаємо прийняття закону про українську трудову міграцію, де будуть чітко прописані механізми захисту наших громадян, Вимагаємо реалізації права обирати і бути обраним – на минулорічних виборах проголосувало лише 5% наших співвітчизників закордоном, а влада відмовила їм у праві утворювати мажоритарні округи за межами України! Ми вимагаємо припинити спроби обкладати податками наших трудових мігрантів: подвійне оподаткування – це порушення міжнародних угод, які уклала Україна!», – наголосив голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний.
Більшість присутніх підтримала ці ініціативи та звернулася до керівництва Верховної Ради з вимогою публічно вибачитися за неналежно організовані парламентські слухання. Щодо втілення в життя рекомендацій, розроблених в процесі підготовки та проведення слухань – тут справа залишається профільним комітетом ВР. Чи буде у наших трудових мігрантів приводи для оптимізму – сподіваємось, невдовзі це можна буде дізнатися.
Сергій Багряний, УІС
