Музей війни. Презентація останніх листів жертв Голокосту, надісланих ними з м. Кам’янець-Подільський улітку 1941-го

2N2A9618

«Я прошу вас, приїздіть і врятуйте нас…

Поки що, хвалити Бога, ми живі, а що буде далі, не знаємо…»

5 жовтня 2021 р. об 11:00 у головній експозиції Національного музею історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська, 27) відбудеться презентація останніх листів жертв Голокосту.

Презентуємо широкому загалові 43 епістоли, відправлені з м. Кам’янець-Подільський улітку 1941 р. Ці листи написані їдишем для найрідніших напередодні першого масового знищення єврейського населення в Україні. Якими були останні слова їхніх авторів? Чи передчували вони свою загибель? Про що писали й чого боялися?

Листи, написані від руки їдишем, вдалося прочитати лише через 80 років. Адже до 2010 р. колекція зберігалася поза межами України, а відтак чекала на фахівців із цієї мови. Виявилося, що їхній зміст наповнений великою турбото про дітей, батьків та родичів, хвилюванням за їхню долю. Попри відсутність в СРСР інформації про антисемітську гітлерівську політику, автори листів відчували страх за своє життя. Іноді він межує з панікою, розгубленістю, зойком, який виривається у словах «рятуйте нас», «шукайте можливості вивезти нас звідси», «гинемо», «страшно»… Проведене дослідження показало, що майже всі адресанти загинули під час Голокосту. Колекція листів, написаних їдишем, стала частиною музейного виставкового проєкту «Голокост» – про одну з наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст.

Координаторкою перекладу листів українською мовою стала Юлія Корсунська – онука родини адресантів Прешманів – Ципесів, авторів одного з послань. Лист її бабусі був мовою їдиш. Дізнавшись про нього, пані Юлія запевнила, що неодмінно організує переклад свого листа і скоординує роботу з перекладу українською мовою всіх листів, написаних їдишем. Наразі копітку працю, до якої було залучено чимало перекладачів та волонтерів із Австралії, Бельгії, Великої Британії, США та України, завершено. Проведена робота дасть змогу продовжити дослідження масових розстрілів українського єврейства, з яких розпочалася найкривавіша фаза Голокосту в Європі.

Про те, як була організована робота з перекладу, про зміст листів, долю їхніх авторів та дальшу ретельну роботу з дослідження та вивчення колекції, розкажуть науковці Музею.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа