У грудні музей повинен підтвердити прийняття в експлуатацію меморіалу Героїв Небесної Сотні, але прокуратура наклала арешт на земельну ділянку, що автоматично забороняє вчиняти на ній будь які господарські дії. Для зберігання закуплених матеріалів доведеться витрачати додаткові кошти, які легко можуть бути розцінені як завдання збитків державі.
1 липня, в час цвітіння лип, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності провів престур до розсадника, де утримують 100 лип, придбаних для меморіалу у Києві.
Цвітіння цих лип – нагода нагадати про проблеми зі спорудженням меморіалу та про складну ситуацію, у якій опинився Музей, маючи одночасно обов’язок збудувати Меморіал до листопада 2021 року та заборону вчиняти будь-які дії на території, відведеній під Меморіал.
На Київщині у розсаднику вдруге розквітли голландські липи, які вже майже два роки мали б рости на Меморіалі Героїв Небесної Сотні в центрі Києва. Дерева – частина архітектурного проєкту, обраного за результатами міжнародного архітектурного конкурсу, рішення щодо якого прийняв уряд України, врахувавши вимоги суспільства та результати громадських обговорень.
Проте втілення Меморіалу заблоковано на невизначений термін. На територію алеї Героїв Небесної Сотні накладено арешт із забороною вчиняти будь-які дії, що змінюють рельєф місцевості – для можливості проведення слідчих дій у справах Майдану. Термін арешту визначено “до моменту прийняття кінцевих судових рішень у кримінальних провадженнях”, що, зважаючи на динаміку у слідствах та судах, може означати десятиліття.
Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, пояснив, що ще восени 2018 року Музей пройшов усі підготовчі етапи реалізації проєкту (підготовку проєктно-технічної документації, визначення шляхом тендеру генпідрядника, придбання генпідрядником частини матеріалів тощо), й був готовим споруджувати Меморіал.
“У синергії зі слідством та судовою гілкою влади Музей Майдану сподівався розпочати будівництво. У травні 2019-го ми оголосили, що ведемо підготовчі роботи, зареєстрували в державній архітектурній інспекції порушення картки на благоустрій. Відразу після оголошення нашої готовності отримали від ГПУ попередження, що їм потрібний тепер довший термін – до кінця року. Потім – ще довше. І терміни розтягнулися вже до нескінченності – влітку 2019 року Апеляційний окружний суд наклав арешт повторно, тепер – на невизначений термін“, – розповів Ігор Пошивайло.
«Арешт, який триває, породив кілька практичних проблем. Перша – авансові кошти. Відповідно до постанови Кабміну, нам дозволено сплачувати аванс на термін до 36 місяців. Строк минає. У грудні маємо підтвердити прийняття в експлуатацію меморіалу, на якому розташовані липи та граніт, або ці 111,5 млн грн можуть бути розцінені як збитки державі», – пояснив провідний юрист Національного музею Революції Гідності Дмитро Цвітненко.
Друга проблема, за його словами, – закуплені матеріали. Основні витрати – липи та граніт. Ні кошторис будівництва, ні бюджет Музею не передбачають коштів на їх збереження. Граніт лежить уже майже 2 роки. Це багато матеріалів і великі площі. 100 лип займають близько гектара й потребують чималих затрат на утримання.
«Ми два роки зверталися до керівництва Кабміну, різних міністерств і відомств, до держказначейства і навіть до Президента України з проханням вирішити ситуацію, яка понад компетенцією Музею. Музей не уповноважений вирішувати, будувати чи не будувати, не може впливати на слідство і звершення правосуддя у справах Майдану», – наголошує Ігор Пошивайло.
Директор розсадника “Біосфера-Л”, де тимчасово висаджені закуплені для меморіалу липи, Сергій Довгопол розповів, що вартість одного дерева – приблизно 95 тисяч грн. Окрім самого дерева, сюди входить і перевезення та розмитнення. Ця вартість була закладена у кошторис Меморіалу. А от утримання дерев у розсаднику, що тягне за собою чималі витрати, не було передбачено. Впродовж всього часу необхідно забезпечувати деревам системний полив, коригування форми крони, підживлення кореневої системи та захист стовбурів тощо.
«Переживаємо, бо рослини – унікальні. Архітектори в проєкті прописали саме цей сорт і розмір дерев, їм 27 років. Не лише в Україні, а й у Європі, не було потрібної кількості та якості, лишень у нідерландському розпліднику “Еббен”. Хай уже займуть своє місце й тішать киян. Чуєте аромат їхнього цвіту? Це вже дорослі липки, вони ще кілька століть зможуть бути окрасою алеї в центрі столиці».
Директор розсадника попереджає: «Подальша відстрочка пересадження веде до ще більших витрат. Коренева система за 2 роки потужно розрослася, що означає додаткові затрати на транспортування: після викопування нам знадобиться таких розмірів металева сітка, яку в Україні не виробляють. І не думаю, що тепер більше трьох дерев поміститься на одну фуру (раніше розміщували по 5)».
Які є виходи з ситуації? Наступного дня після зняття арешту генпідрядник готовий розпочати спорудження меморіалу. В іншому випадку у грудні 2021 року виникне патова ситуація – Музей Майдану має здати в експлуатацію та прозвітувати про вже побудований Меморіал: “Ми за якнайповніше розслідування та покарання винних у злочинах. Але все затягується, просувань ми не бачимо. Музею надають офіційно дуже розмиті відповіді. Попри написані від нас понад півсотні листів у різні органи влади, ми не отримали зрозумілої відповіді. Але надія є. Є ініціатива Міністерства культури створити міжвідомчу робочу групу з вирішення проблемних питань будівництва меморіально-музейного комплексу. Очікуємо на її якомога швидше робоче засідання й ухвалення дієвих антикризових рішень, які допоможуть заощадити державні кошти, а з іншого боку – зберегти пам’ять про Майдан і стати позитивним прикладом”, – наголошує Ігор Пошивайло.
Пресслужба Національного музею Революції Гідності
