Панове, я гнав на Мустафу до того, як це стало мейнстрімом.
Але, ж, ну включіть голову – він же правий у своїй логіці про зарлату депутата більше 5000. Він же з вестернізованих демократів, а наші вестернізовані демократи знають тільки один шлях успішних реформ – підняти зарплату чиновникам та міліції (за рахунок іноземних грантів), та принципово карати тих, хто навіть при цій зарплаті краде.
5000 дійсно не достатньо для способу життя, яким по мінімуму мусить жити депутат в Києві. Навіть на каву по 25 гривень за чашку в столичних кафе не вистачить, а суспільно активна людина випиває на різних ділових зустрічах тієї кави відро в день.
Михайло Саакашвіллі на американські гроші зробив вітрину західного світу на Кавказі, Мустафа мріє таке ж зробити в Східній Європі. У Саакашвіллі було чотири з половиною мільйони грузин, у Мустафи – 48 мільйонів українців. Зараз не жлобитися треба щодо його матеріальних претензій, а спитати – можливо, Мустафа знає таких американців, які погодяться ситно годувати всіх чиновників нашої держави.
Про зарплату. Друзі! Ви зря наїхали масово на Мустафу… І справа не в сумі грошей. Так починала Грузія боротьбу з корупцією. Я абсолютно розумію, що про це писати не етично,- краще мовчати. Але більшість так і не зрозуміла, що Мустафа поставив питання не про рівень заробітної плати, а про чесність… Якщо зараз ми допускаємо, що депутати живуть на свою зарплату (хоча насправді це зовсім не так) то ми їх (нас) індульгуємо на корупцію. Можна скільки завгодно писати про те, що от, мовляв лікарі живуть на дві з половиною тисячі гривень, а вчителі – даже за менше… Гнилий популізм! Справедливий і чесний, – але популізм. Я був депутатом двічі і з усією відповідальністю заявляю: Н І Х Т О і Н І К О Л И з депутатів НЕ ЖИВ НА ЗАРПЛАТУ!!!!!!!!… Більше того: ніхто і ніколи з депутатів самих чесних європейських парламентів на зарплату не жив і не живе. Корупція – рулить! Абсолютно переважна більшість депутатів ВР на свою зарплату не зважає, це таке – расходи на зубочистки… Майже половина депкорпусу взагалі про свою зарплату не знає, вона їм не потрібна, як абсолютно сміхотворна вешч на рівні статитистичної похибки. Її отримують помічники, які тратять її не понятно на шо (на якісь представницькі витрати)… Я особисто знаю багатьох депутатів, які ЖОДНОГО РАЗУ не отримували зарплату за ДЕСЯТЬ РОКІВ… Якщо на те пішло – я б взагалі не платив депутатам ні копійки, вони й так зароблять. Але ж, якось треба це “устаканить” і “согласувать” з вимогами й принципами громадянського суспільства…
Головна проблема України (ну, не головна, а просто проблема) у страшній, величезній, непоборній прірві між уявленнями народу про життя еліти і про їх справжнє життя. Це “небо і земля”, “сонце і місяць”, “біле і чорне”… Один пересічний депутат може просто так потратить за день БІЛЬШЕ ніж його місячна зарплата (охорона, уборщиці, водії, дом, баби (мужики), ресторани)… Запитайте у любого мажоритарщика, який сьогодні викинув “п’ятьорку” на округ, що для нього значить зарплата… Запитайте у деяких списочників (тарифи на ці вибори складали приблизно вісім мільйонів долларів за місце), чи важливо це для нього це взагалі? – Та їх навіть “відбити” неможливо…
Саме головне, чи можна це якось вирішити? Я певен, що коли платити депутатам сьогодні по сто тисяч долларів щомісяця, – навіть це нічого не вирішить…. Крали-крадуть-будуть красти…
В цьому і є завдання нового парламенту. Якось змінити психологію, якось змінити правила гри, якось щось змінити… Я не знаю як… Ну все одно – треба… Іншого виходу немає…
